Розглянута та проаналізована проблема сучасної вищої технічної освіти – недостатня гуманітарна підготовка бакалаврів технічних спеціальностей. Стаття базується на наукових даних методології засвоєння гуманітарних дисциплін серед здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей та власного досвіду викладання гуманітарних дисциплін авторів, як-от: спрямованість на розвиток самостійності та творчості, збагачення професійної підготовки шляхом гуманітарних знань, заміщення репродуктивної діяльності пошуковою роботою, підвищення ролі невербальних засобів подання навчальної інформації, урахування домінування раціонального мислення здобувачів технічної освіти у викладі навчального матеріалу, спрямування діяльності студентів на власний та професійний розвиток. У статті на основі авторського досвіду викладання філологічних дисциплін на технічних факультетах сформульовані педагогічні умови ефективної реалізації навчального процесу – розвиток самостійності і творчого підходу студентів до процесу здобуття і засвоєння знань, удосконалення управління навчальною та пізнавальною діяльністю студентів, коли відбувається перенесення функцій викладача з передачі інформації на допомогу в систематизації досліджуваного і підтримку роботи учня в зоні найближчого розвитку за допомогою керованого переходу від репродуктивної діяльності до пошукової. Автором зазначено важливість та доцільність використання міждисциплінарних зв’язків для взаємозбагачення споріднених предметів всередині гуманітарного блока і застосування трансдисциплінарного підходу для взаємозв’язку спеціальних і гуманітарних знань, що дозволяє сформувати у студентів системне уявлення про майбутню професію і про свою роль як випускника технічного факультету закладу вищої освіти в сучасному суспільстві. У статті акцентовано увагу на доцільності використання трансдисциплінарних підходів у сфері освіти, що дозволяють інтегрувати теоретичні та прикладні дослідження знання з різних областей філософії, природничих і гуманітарних наук із метою подолання суперечності між педагогічними завданнями і способами їх вирішення в освітній практиці.
The article considers and analyzes the problem of modern higher technical education – insufficient humanitarian training of bachelors of technical specialties. The article is based on scientific data of the methodology of mastering the humanities among graduates of technical specialties and their own experience of teaching the humanities, namely: focus on the development of independence and creativity, enrichment of training through the humanities, replacement of reproductive activities by search work, increasing the role presentation of educational information, taking into account the dominance of rational thinking of students of technical education in the presentation of educational material, the direction of students’ activities for their own and professional development. The article, based on the author’s experience of teaching philological disciplines at technical faculties, formulates pedagogical conditions for effective implementation of the educational process – development of students’ independence and creative approach to the process of acquiring and assimilating knowledge, improving management of educational and cognitive activities. assistance in the systematization of the subject and support for student work in the area of immediate development through a controlled transition from reproductive activities to search. The author mentions the importance and expediency of using interdisciplinary connections for mutual enrichment of related subjects within the humanities and the application of a transdisciplinary approach to the relationship of special and humanitarian knowledge, which allows students to form a systematic idea of the future profession and the role of the faculty. education in modern society. The article focuses on the feasibility of using transdisciplinary approaches in education, integrating theoretical and applied research knowledge from different fields of philosophy, natural sciences and humanities in order to overcome the contradictions between pedagogical tasks and ways to solve them in educational practice.
