Abstract:
У статті розглянуто оповідання про чудеса святих як обов’язковий композиційний елемент у “Четьях-Мінеях” Димитрія Ростовського (Туптала), визначено їх основні тематичні групи, ідейне навантаження та особливості літературного оформлення. З’ясовано, що ця частина житійних текстів є не тільки одним із засобів творення канонічного образу святого-подвижника, але й завдяки деталізації, спробам психологічного аналізу художньо збагачує агіографічний жанр, наближає його до світської повістевої літератури.