Свідоме та несвідоме у проблемному просторі ставлення студентів до фізичного виховання

Abstract

Студентська молодь у теоретичній площині усвідомлює ризики щодо стану власного здоров’я, пов’язані з наслідками перманентної гіподинамії та позитивний вплив регулярних занять фізичними вправами на стан свого організму та перспективи життєдіяльності загалом. Та знання далеко не завжди спонукає людину до системних зусиль у контексті фізичної самопідготовки. За баченням авторів, теоретичні знання щодо фізичного розвитку та вдосконалення рухової функції людини, що має обмежений руховий досвід, вступають у когнітивний дисонанс з цілим рядом контингентних факторів (лінощі, фобії тощо). Висунуте припущення, що в площині фізичної активності, у зазначений когнітивний дисонанс, вступають когніції як свідомого походження, так і несвідомого характеру. Мета дослідження – виявлення наявності та співвідношення свідомого та несвідомого у проблемному полі формування «ставлення» до занять фізичним вихованням. У ході досліджень теоретичні схеми та побудови перевірялись за результатами анкетування. У опитуванні прийняли участь 272 студента першого курсу Національного Авіаційного Університету. Було визначено, що когніції пов’язані зі «свідомим» у ставленні до фізичного виховання орієнтуються 28,6% опитуваних, а на «несвідомі» 71,4% студентів. Тож, у процесі остаточного вибору студентів, щодо ставлення до фізичного виховання, «несвідоме» є одним з впливових факторів.

The challenges and risks to the human biological basis are related to the minimization of motor activity of the individual and the subsequent consequences of permanent hypodynamic. Regular use of physical exercises and loads in the modern information society is gaining new importance. Students, in theory, are aware of these risks and the positive impact of regular exercise on their body and life aspects in general. But this knowledge not always encourages a person to systemic efforts in the context of physical self-training. According to the authors, theoretical knowledge about physical development and improvement of the person’s motor function who has limited motor experience, enter into the cognitive dissonance with the whole list of contingent factors, such as laziness, phobias, negative emotions, etc. There is an assumption that in the area of physical activity, not only conscious cognitions occur, but also unconscious or partly-conscious, in mentioned above cognitive dissonance. The final choice is made by finding out the attitude to the perspectives of the state of one’s physical body and means of correcting unacceptable deviations of the personality in such a dissonance. Goal if our research is to reveal existence and correlation of conscious and unconscious in problematic area of shaping of the attitude to the exercising. Proposed goal of the research determines usage of interdisciplinary approach. During the research we used complex of methods, among which are: evaluation of the literature and practical experience, questionnaires, methods of mathematical statistics, explication of personal logical systems. During the research theoretical diagrams and developments were checked in accordance with the results of the questionnaire. 272 freshmen of the National Aviation University took part in this questionnaire. Results determined that 28,6% of students would use conscious cognitions relatively to physical training, and 71,4% would use unconscious. Students in the process of final selecting of attitude to personal physical state, unconscious (not controlled), is one of the main influential factors.