The article is devoted to the analysis of the psychological features of emotional intelligence development of the person of early youth. The results of empirical research and the program of emotional intelligence development of high school students are presented. The purpose of the research is to theoretically substantiate, empirically investigate and propose a psychological and pedagogical program for the development of emotional intelligence of early adolescents. The objectives of the study are to conduct a theoretical analysis of the problem of emotional intelligence of the individual; empirically investigate the psychological features of the development of emotional intelligence of high school students; develop, implement and determine the effectiveness of a psychological program for the development of emotional intelligence in early adolescence. The research methods that have been used are: “Diagnosis of the level of emotional intelligence” K. Hall test; “Diagnosis of the level of empathy” I.M. Yusupov; “EPI Personal Questionnaire” by
G. Eisenko; “Test-questionnaire to determine self-identity” V.V. Stolin, S. R Pantileev; “Study of socio-psychological adaptation of K. Rogers-R. Diamond”; questionnaire “Scale of family adaptation and cohesion” by D. Olson, J. Portner, I. Lavi (adapted by M. Perre). It has been found that most of the high school students studied have a low level of development of emotional intelligence and its components. They can be described as having a low level of awareness, low self-esteem and poor self-emotions. They are quite emotionally vulnerable to external influences, too concerned about various life circumstances; it is not easy for them to withstand the pressure of others, it is difficult to make important decisions, adhere to the plan to achieve the goal. Based on the results of the observational experiment, a program for the development of emotional intelligence in early adolescence was developed and implemented. Its effectiveness is confirmed by the positive dynamics of both general indicators of levels of emotional intelligence in high school students and its individual components: emotional awareness, self-control of emotional manifestations, empathy, development of self-awareness and self-motivation.
Статтю присвячено аналізу психологічних особливостей розвитку емоційного інтелекту особистості раннього юнацького віку. Презентовано результати емпіричного дослідження та програму розвитку емоційного інтелекту старшокласників. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, емпірично дослідити та запропонувати психолого-педагогічну програму розвитку емоційного інтелекту осіб раннього юнацького віку. Завдання дослідження: провести теоретичний аналіз проблеми емоційного інтелекту особистості; емпірично дослідити психологічні особливості розвитку емоційного інтелекту старшокласників; розробити, впровадити та визначити ефективність психологічної програми розвитку емоційного інтелекту в ранньому юнацькому віці. Методи дослідження: «Діагностика рівня емоційного інтелекту» тест К. Холла; «Діагностика рівня емпатії» І.М. Юсупова; «Особистісний опитувальник EPI» Г. Айзенка; «Тест-опитувальник для визначення самоставлення особистості» В. Століна, С. Пантилеєва; «Дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса – Р. Даймонда»; опитувальник «Шкала сімейної адаптації та згуртованості» Д. Олсона, Дж. Портнера, І. Лаві (адаптована М. Перре). З’ясовано, що більшість досліджуваних старшокласників мають низький рівень розвитку емоційного інтелекту та його складових. Їх можна охарактеризувати як таких, які мають недостатній рівень усвідомленості, низьку самооцінку та погано володіють власними емоціями. Вони досить емоційно вразливі щодо зовнішніх впливів, занадто переймаються різними життєвими обставинами; їм нелегко вистояти перед тиском оточуючих, складно приймати важливі рішення, дотримуватися плану досягнення поставленої мети. За результатами констатувального експерименту розроблено та впроваджено програму розвитку емоційного інтелекту в ранньому юнацькому віці. Її ефективність підтверджена позитивною динамікою як загальних показників рівнів розвитку емоційного інтелекту у старшокласників, так і окремих його складових: емоційної обізнаності, самоконтролю емоційних проявів, емпатійності, розвитку самоусвідомлення та самомотивації.