The article substantiates the need to implement a competency-based approach to future lawyers’ training in higher education institutions. Based on the analysis of scientific works of domestic and foreign scientists, the variability in the interpretation of such concepts as «competence» and «competence approach» is highlighted and their essence is specified. The definition of «competence» is given, which is considered to be an integrated student’s characteristic being manifested in the ability to productively perform professional activities in a particular field, using the acquired knowledge, skills, attitudes, values and experience. It is noted that the competency-based approach is aimed at achieving results, in particular, the formation of a set of competencies that must be mastered by future legal specialists in the educational process, and practical experience in their application for successful self-realization in the professional sphere. The structure of competencies in accordance with the National Requirements developed by the Federation of Law Societies of Canada is analyzed. It is clarified that this document establishes mandatory competencies in key areas of material knowledge, legal skills, professionalism and ethics to obtain a common law degree and to practise law in Canada. It is emphasized that the National Requirements for Law School Graduates are based on trends in developing common approaches to regulating the development of jurisprudence in the interests of Canadian society as a whole, not in each province or territory. Meanwhile, law schools are given the freedom to determine the most effective way to meet these requirements to provide legal education of high quality. It is concluded that the competence approach to the training of future lawyers involves the acquisition of sound legal knowledge, the formation of professional skills, abilities and values that will be successfully implemented in practice.
У статті обґрунтовано необхідність реалізації компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх юристів у закладах вищої освіти. На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених висвітлено варіативність у трактуванні понять «компетентність» і «компетентнісний підхід» та уточнено їх сутність. Подано власне визначення поняття «компетентність», яке розглядається як інтегрована характеристика здобувача вищої освіти, що проявляється у здатності продуктивно здійснювати професійну діяльність в певній сфері, послуговуючись освоєними знаннями, вміннями, навичками, ставленнями, цінностями і досвідом. Зазначено, що компетентнісний підхід спрямований на досягнення результатів, зокрема на формування комплексу компетентностей, якими повинні оволодіти майбутні фахівці у галузі права у ході навчального процесу, та практичного досвіду їх застосування для успішної самореалізації в професійній сфері. Проаналізовано структуру компетентностей у відповідності до Національних вимог, розроблених Федерацією юридичних товариств Канади. Уточнено, що цей документ встановлює обов’язкові компетентності в ключових галузях матеріального знання, правових умінь і навичок, професіоналізму та етики для здобуття освітнього рівня із загального права та здійснення юридичної практики в Канаді. Наголошено, що Національні вимоги до випускників правничих шкіл ґрунтуються на тенденціях вироблення загальних підходів до регулювання розвитку юриспруденції в інтересах канадського суспільства в цілому, а не в кожній окремій провінції чи території. Водночас правничим школам надана свобода у визначенні найбільш ефективного способу задоволення цих вимог для надання високої якості юридичної освіти. Зроблено висновок, що компетентнісний підхід до професійної підготовки майбутніх юристів передбачає отримання ґрунтовних правових знань, формування професійних умінь, навичок і цінностей, що успішно реалізовуватимуться на практиці.
