Сучасний спорт вищих досягнень характеризується високими спортивними результатам, які показують спортсмени на міжнародних форумах (Олімпійські ігри, чемпіонати світу та Європи). Одним з видів легкої атлетики, який можна назвати унікальним, є біг з бар’єрами. До характерних особливостей бар’єрного бігу належать висока швидкість, спритність, координаційні здібності та силові можливості, необхідні для подолання бар’єра. Поява та розвиток бар’єрного бігу розпочався з другої половини ХІХ сторіччя. Перші правила були опубліковані у 1864 році, а висота бар’єрів та відстань між ними залишились без змін до сьогодні. У 1898 році в Чикаго (США) А. Крейцлейн встановив рекорд в бігу на 120 ярдів з бар’єрами та застосував нову на той час техніку подолання бар’єра. Саме ця техніка лягла в основу сучасної і досі залишається актуальною для тренерів та спортсменів) [16, с.29–32, 12, с.175–184].
Технічні дії спортсмена можна поділити на такі складові, як старт, стартовий розгін, біг по дистанції.
Актуальність цих основних частин стосується чоловіків і жінок [16, с. 35–37]. Підвищення спортивного результату в бігу з бар’єрами прямо пропорційне навчанню як подолання, так і підтримки максимальної швидкості після подолання бар’єрів на дистанції, що є основною проблемою вивчення та впровадження в тренувальних процес результатів досліджень. Однією з особливостей основних технічних дій спортсменів-бар’єристів є підготовка та подолання бар’єра (як першого, так і наступних по дистанції) без втрати максимально можливої швидкості. Отже спортсмен повинен мати високорозвинену здібність швидкої зміни елементів техніки на великій швидкості за допомогою вже заздалегідь розвиненої або генетично вродженої спритності [2, c.199– 217 ]. Аналіз виступу спортсменів на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи за 1992 – 2019 рр. показав, що жоден український бар’єрист не зайняв призове місце на цих змаганнях (Табл. 1).
Современный спорт высших достижений характеризуется высокими спортивными результатами, которые показывают спортсмены на международных форумах (Олимпийские игры, чемпионаты мира и Европы). Один из видов легкой атлетики, который можно назвать уникальным, является бег с барьерами. К характерным особенностям барьерного бега относятся высокая скорость, ловкость, координационные способности и силовые возможности, необходимые для преодоления барьера. Появление и развитие барьерного бега началось со второй половины ХІХ века. Первые правила были опубликованы в 1864 году, а высота барьеров и расстояние между ними остались без изменений до сегодняшнего дня. В 1898 году в Чикаго (США) А Крейнцлен установил рекорд в беге на 120 ярдов с барьерами, применив новую на то время технику преодоления барьера. Именно эта техника легла в основу современной и до сих пор остается актуальной для тренеров и спортсменов [16, с.29–32, 12, с.175–184]. Технические действия спортсмена можно поделить на такие составляющие, как старт, стартовый разгон, бег по дистанции. Актуальность этих основных частей распространяется на мужчин и женщин [16, с. 35–37].
Повышение спортивного результата в беге с барьерами прямо пропорционально обучению как преодоления, так и поддержания максимальной скорости после преодоления барьеров на дистанции, что является основной проблемой изучения и применения в тренировочном процессе результатов исследования. Одной из основных особенностей технических действий спортсменов-барьеристов является подготовка и преодоление барьера (как первого, так и последующих на дистанции) без потери максимально возможной скорости. А это значит, что спортсмен должен обладать высокоразвитой способностью быстрой смены элементов техники на большой скорости с помощью уже заранее развитой или генетически обусловленной ловкости [2, c.199–217]. Анализ выступлений спортсменов на Олимпийских играх, чемпионатах мира и Европы за 1992 – 2019 гг. показал, что ни один украинский барьерист не занял призовое место на этих соревнованиях (Табл. 1).
The modern high-performance sport is characterized by high sports results, which are shown by athletes at international forums (Olympic Games, World and European Championships). One of the track-and-field athletics events, that can be called unique, is hurdling. The typical characteristics of hurdling include high speed, agility, coordination ability and strength capabilities required to overcome the hurdle. The emergence and development of hurdling began in the second half of the 19th century. The first rules were published in 1864, and the height of the hurdles as well as the distance between them have remained unchanged up to this day. In 1898, in Chicago (USA), A. Kreinzlen set a record in 120 yards hurdles, using a new at that time technique of overcoming hurdles. It was this technique that formed the basis of the modern one and still remains relevant for coaches and athletes [16, p. 29–32, 12, p. 175– 184]. The technical actions of an athlete can be divided into such components as start, starting run-up and distance running. These main components are relevant for both men and women [16, p. 35–37]. The increase of performance rates in hurdling directly depends on learning to overcome obstacles and maintaining the maximum speed along a distance after overcoming, which is the main problem of studying and applying the research results in the training process. Among the main characteristics of hurdlers’ technical actions are the preparation and overcoming of a hurdle (both the first and the following ones along a distance) without losing the possible maximum speed. This means that an athlete must have a highly developed ability to quickly change the elements of technique at a high speed with the help of already developed or genetically determined agility [2, p.199-217]. The analysis of athletes’ performances at the Olympic Games, World and European Championships during 1992 – 2019 showed that nobody among the Ukrainian hurdlers won a prize at these competitions (Table 1).
