У статті розглянуто назви на позначення Богородиці у прозових творах української писемності періоду бароко. Дослідження показало, що в писемних пам’ятках ХVІІ ст., які не є канонічними текстами, крім усталених, широко засвідчено образні, індивідуально-авторські найменування. Вони виконували не тільки номінативну функцію, а також уживалися зі стилістичною метою.
The article deals with the appellations for denoting the Virgin in baroque Ukrainian writing prose works. The research has shown that in 17th century written monuments, which are not canon texts, figurative individual-author appellations are found. They performed not only nominative function but also were used with stylistic aim.