Стилістичні конотації архаїзмів у художньому ідіолекті

Abstract

Стаття присвячена дослідженню семантико-стилістичної мотивації використання архаїзмів у контексті історичного роману П. Загребельного “Диво”. Здійснюється спроба ретельного аналізу потенціальних можливостей застарілої лексики, яка розглядається як один із засобів створення етнокультурного фону художньої оповіді.

The article researches the problem of semantic and stylistic motivation of the usage of archaisms in the context of historic novel. The attempt has been made to analyse potential capacities of archaic lexis as one of the ways to create an ethnocultural background of the belles-lettres narration.