У статті розкрито особливості неформальної освіти, її зв’язок із формальною освітою; представлено різні визначення поняття «неформальна освіта»; проаналізовано наукові джерела дослідників, які займалися проблематикою неформальної освіти, основні форми неформальної освіти, які відомі в Україні. Мета статті – здійснити теоретичний аналіз наукової проблеми та виокремити особливості впровадження неформальної освіти у процес підготовки соціальних працівників до роботи з молоддю. У дослідженні використано методи аналізу, порівняння та узагальнення джерел із досліджуваної проблеми. Підготовкою соціальних працівників в Україні займаються 69 закладів вищої освіти на різних рівнях вищої освіти (початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, перший (бакалаврський), другий (магістерський), третій (освітньонауковий)). Зміст підготовки соціальних працівників у формальній освіті реалізується відповідно до нормативних документів, на державному рівні – Стандартів вищої освіти, на регіональному та місцевому рівнях – освітніх програм, навчальних планів, робочих навчальних планів, навчальних програм освітніх компонентів, робочих програм навчальних дисциплін, силабусів і т. д. Найбільш поширеними формами та видами неформальної освіти, саме в підготовці фахівців до роботи з молоддю, є конференції, програми, курси, стажування та ін. До освітнього процесу залучаються прогресивні професіонали, фахівці різних сфер – ментори, які мають практичний досвід. Кожен вид освіти із власним змістом, формами, методами, засобами сприяє особистісному та професійному розвитку молоді, доказом чого є заклади вищої освіти, програми державного значення «Молодіжний працівник», «Державотворець» та ін.
The article reveals the features of non-formal education, its connection with formal education; various definitions of the concept of «non-formal education» are presented; This article analyzes scientific sources of researchers who have dealt with the issue of non-formal education, the main forms of non-formal education, which are known in Ukraine. The purpose of the article is to carry out a theoretical analysis of the scientific problem and highlight the features of the introduction of non-formal education into the process of preparing social workers to work with young people. In this research used methods of analysis, comparison and generalization of sources from the researched problem. In the organization process of the professional training of a youth social worker, it is necessary to focus on establishing a high level of professional culture, emergence of a need for a continuous professional self-improvement, which guarantees success and efficiency in the modern educational environment. 69 higher education institutions at different levels of higher education are engaged in the training of social workers in Ukraine (initial level (short cycle) of higher education, first (bachelor’s), second (master’s), third (educational-scientific)). The content of training of social workers in formal education is implemented in accordance with regulations, at the state level – Higher Education Standards, at the regional and local levels – educational programs, curricula, working curricula, curricula of educational components, working programs of disciplines, syllabi, etc. The most common forms and types of non-formal education, namely in the training of youth work specialists, are conferences, programs, courses, internships, etc. The educational process involves progressive professionals, specialists in various fields – mentors with practical experience. Each type of education with its own content, forms, methods, means contributes to the personal and professional development of young people, as evidenced by higher education institutions, programs of state importance «Youth Worker» «Statesman» and others.
