Контекстний і технологійний підходи у формуванні професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців судноводіння

Abstract

Нині мовленнєва компетентність пронизує пріоритетні вимоги щодо формування професіоналізму майбутніх фахівців в університетах розвинутих країн світу. Мовленнєва компетентність є системо-утворювальним компонентом і у структурі професійно-значущих компетентностей майбутніх спеціалістів будь-якого фаху. Професійно-мовленнєва компетентність майбутнього фахівця морського профілю має відповідати документам національного та міжнародного рівня, а саме «Міжнародній конвенції про підготовку та сертифікацію моряків і несення вахти STCW95», «Міжнародному кодексу з управління безпекою», «Конвенції про працю в морському судноплавстві». Відповідно до вимог щодо професійної діяльності судноводія, наведених у цих документах, є доцільним формувати зазначену компетентність курсантів з огляду на необхідність поетапного надання інформації лінгвістичного, соціолінгвістичного, фахового характеру, послідовного розширення досвіду мовленнєвої діяльності в її основних видах, оволодіння вміннями співпрацювати з іншими у команді та бути комунікабельним фахівцем, приймати відповідальні рішення та передавати їх підлеглим. Саме компетентнісний підхід, який передбачає формування в особистості системних знань, дієвих умінь, широкого досвіду діяльності, дозволяє забезпечити високий рівень підготовки судноводіїв. У статті розглядаються контекстний і технологічний підходи в формуванні професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх судноводіїв. Контекстний підхід орієнтує курсантів на формування професійно важливих знань контекстного характеру, фахово орієнтованих умінь, прагнення до підвищення ефективності своєї праці, встановлення ділових стосунків у трудовому колективі, технологічний – забезпечує чітку систематизацію дій викладача та студентів, розробку рівнів і етапів засвоєння науково-теоретичного матеріалу, виокремлення загальних і конкретних цілей. На базі зазначених підходів було розроблено модель формування професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх судноводіїв, яка містила цільовий, теоретичний, змістово-структурний, функціональний, організаційний, діагностично-результативний блоки.

Today, speech competence spreads the priority requirements according to the formation qualification of the future specialists at the universities in the development countries. Speech competence is a system-forming component in the structure of professional significant competencies of future specialists of any specialty. The professional and speech competence of future specialist of the maritime field should comply with national and international documents, namely «The International Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers STCW95», «The International Safety Management Code» and «The Maritime Labor Convention». In accordance with the requirements for the professional activity of the navigator are presented in the above mentioned documents and it is advisable to form the specified competence of cadets based on the necessity by progressive stages to provide information of linguistic, sociolinguistic, professional nature, consequential extension of skills of speech activity in its main types, as have an ability to work with others in the crew and be a communicative specialist, make a responsible decisions and message them on to subordinates. It is the competence approach, which involves the formation of individual systematical knowledge, effective skills and extensive experience allows providing a high level of training navigators. The article considers contextual and technological approaches in the formation of professional speech competence of future navigators. The contextual approach focuses cadets on the formation of professionally important knowledge of a contextual unit, professionally oriented skills, the formation of the desire to improve the efficiency of their work and the establishment of business relations between the employees. Technological approach provides clear systematization activities between teachers and cadets, the development of levels and stages of assimilation of scientific and theoretical material and the separation of general and specific aims. Based on these approaches, a model of formation of professional speech competence of future navigators was developed, which contained target, theoretical, semantic-structural, functional, organizational and diagnostic-effective blocks.