На основі нормативних документів, що регламентують професійну діяльність, узагальнено, що професійні функції фахівця з фізичної терапії, ерготерапії полягають у організації роботи з відновлення порушених функцій організму засобами фізичної реабілітації, у тому числі технічними та біотехнічними, здійснення первинної профілактики захворювань та фізичної рекреації. На підставі теоретичного аналізу нормативних документів та результатів наукових досліджень уточнено поняття «професійна готовність майбутніх фахівців з фізичної реабілітації та ерготерапії до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку» як специфічну здатність особистості ефективно виконувати конкретні види реабілітації на основі знань, умінь, навичок з предметної галузі та прагнень до професійного розвитку й самовдосконалення. Такий феномен сприймається у єдності трьох компонентів. Когнітивний компонент передбачає сукупність знань з фізичної терапыъ та способів її реалізації, професійно орієнтованих дисциплін, окремих реабілітаційних методик та засобів реабілітаційної діяльності дошкільнят, які є підґрунтям для аналізу конкретної професійної ситуації та побудови індивідуальних реабілітаційних програм. Діяльнісний компонент передбачає вміння використовувати способи фізичної реабілітації дошкільнят; володіння методами організації фізреабілітаційної діяльності з дошкільнятами, планування завдань і способів їх вирішення в майбутній професійній діяльності; уміння аналізувати і проектувати процес професійної діяльності. Особистісний компонент передбачає наявність інтелектуальних, світоглядних і професійних цінностей та мотивів фізичної реабілітації дітей дошкільного віку; прагнення до саморозвитку та самовдосконалення; уміння будувати взаємини всередині професійного середовища, що характеризується різними системами цінностей; інтерес та позитивне ставлення до фізичної реабілітації дітей дошкільного віку.
On the basis of normative documents regulating professional activity, it is generalized that the professional functions of a specialist in physical therapy, occupational therapy are to organize work to restore impaired body functions by means of physical rehabilitation, including technical and biotechnical, primary disease prevention and physical recreation. Based on the theoretical analysis of regulations and research results, the concept of "professional readiness of future specialists in physical rehabilitation and occupational therapy for physical rehabilitation of preschool children" as a specific ability of the individual to effectively perform specific types of rehabilitation based on knowledge, skills, abilities and aspirations to professional development and self-improvement. This phenomenon is perceived in the unity of the three components. The cognitive component provides a set of knowledge on physical therapy and methods of its implementation, professionally oriented disciplines, individual rehabilitation techniques and means of rehabilitation of preschool children, which are the basis for analyzing a specific professional situation and building individual rehabilitation programs. The activity component involves the ability to use methods of physical rehabilitation of preschool children; mastery of methods of organizing physical rehabilitation activities with preschoolers, planning tasks and ways to solve them in future professional activities; ability to analyze and design the process of professional activity. The personal component presupposes the presence of intellectual, ideological and professional values and motives for physical rehabilitation of preschool children; striving for self-development and self-improvement; ability to build relationships within a professional environment characterized by different value systems; interest and positive attitude to the physical rehabilitation of preschool children.
