Системна трансформація форм надання освіти дітям з особливими освітніми потребами у США

Abstract

Системна трансформація форм надання освіти дітям із особливими освітніми потребами у США розглядається як одна з базових категорій еволюції системи освіти американського суспільства і відповідних змін у системі підготовки вчителів для таких дітей. Форми надання освітніх послуг у США змінювалися через правові, релігійні, моральні, культурні, наукові, соціальні фактори на етапах розвитку спеціальної освіти (виключення, сепарацію, сегрегацію, інтеграцію, інклюзію, прогресивну інклюзію, інклюзивну спеціальну освіту). Наслідком усвідомлення суспільством потреби навчати всіх дітей стало внесення змін до законодавства країни, яке безпосередньо впливає на розвиток системи освіти, передусім на доступність та якість навчання для всіх дітей, підготовку педагогічних кадрів для роботи з ними та реалізується у різних формах організації взаємодії дітей і вчителів (закриті заклади для осіб із психофізичними порушеннями певної категорії, лікарні, ферми, нерозподілені класи, спеціальні класи, спеціальні школи, інклюзивні класи, ресурсні кімнати, домашнє навчання тощо). Незважаючи на те, що законодавство США з 1975 р. гарантує для всіх дітей країни доступ до безплатної якісної освіти в загальноосвітніх закладах, ним користуються 95 % учнів із особливими освітніми потребами. У спеціальних школах навчаються 3 % учнів із обмеженнями життєдіяльності, а решта учнів – у приватних школах, вдома або госпіталізовані, як визначено Законом «Про освіту осіб із обмеженими життєдіяльності» (1990). Для введення звітності та поліпшення якості навчання учнів із особливими освітніми потребами Закон «Не залишимо осторонь жодну дитину» (2001) передбачає складання всіма учнями кваліфікаційних робіт. У реформуванні вітчизняної системи освіти треба врахувати американський досвід функціонування загальноосвітніх шкіл із повною інклюзією та альтернативних закладів освіти для учнів із психофізичними порушеннями.

The systemic transformation of educational forms for children with special educational needs in the United States is considered one of the basic categories of the evolution of American education system and the corresponding changes in the system of teacher training for such children. Forms of educational services in the United States changed due to legal, religious, moral, cultural, scientific, social factors in the stages of development of special education (exclusion, separation, segregation, integration, inclusion, progressive inclusion, inclusive special education). The public awareness of the need to teach all children resulted in changes in the federal and state legislation, which directly affects the development of the education system, especially the availability and quality of education for all children, training teachers to work with them and implemented in various forms of interaction between students and teachers (residential institutions for individuals with disabilities of a certain category, hospitals, farms, segregated classes, special classes, special schools, inclusive classes, resource rooms, home schooling, etc.). Although since 1975 US law guarantees all children in the country access to free quality education in public schools, it is used by 95 % of students with special educational needs. 3 % of students with disabilities study in special schools, and the others study in private schools, at home or in hospital, as defined by the “Individuals with Disabilities Education Act” (1990). To control and improve the quality of education of students with disabilities, the Act “No Child Left Behind” (2001) introduces obligatory qualification works for all American students. The reform of the national education system should take into account the US special education system involving both public schools with full and partial inclusion and alternative educational institutions for students with disabilities.