Педагогічна праця відноситься до одного з найбільш напружених в психологічному плані видів праці. Таке професійне завантаження потребує суттєвого нервово-психічного ресурсозабезпечення реалізації педагогічної діяльності. Тому, проблема професійного вигорання є особливо актуальною для такого роду професій, які стосуються взаємодії у системі «людина-людина». В Україні вивченням цієї проблеми займаються не так давно. Тому емпіричних даних, для повного та глибокого вивчення питання, явно не вистачає. Разом з тим, кожен дослідник, який хоча б якоюсь мірою був причетний до вивчення цієї проблеми, усвідомлює її важливість і актуальність на сьогоднішній день. Мета статті: визначення рівня розвитку та особливостей прояву синдрому «професійного вигорання» у вчителів; дослідження впливу соціально-демографічних характеристик на особливості прояву синдрому «професійного вигорання» у педагогічних працівників. Завдання дослідження: визначити рівень розвитку синдрому «професійного вигорання» у вчителів; виявити й охарактеризувати основні прояви синдрому «професійного вигорання» у педагогів. Дослідження проводилося за «Методикою діагностики рівня емоційного вигорання» В. Бойка та за допомогою вибіркового інтерв’ю (Райгородский, 1998). Для статистичної обробки даних використовувались результати кореляційного аналізу, отримані за допомогою програми SPSS. Для виявлення статистично значущих відмінностей між різними групами вчителів, використовувався критерій «хі-квадрат» (Бююль & Цёфель, 2002). Отримані результати проведеного теоретичного й емпіричного дослідження, дали змогу оцінити поширеність синдрому «професійного вигорання» серед учителів. У статті розкриваються особливості прояву синдрому у працівників педагогічних професій. Обґрунтовується висновок про те, що домінуючим компонентом в синдромі «професійного вигорання» у педагогів є «резистенція»; найрозповсюдженішим типом поведінкових реакцій в синдромі – розширення сфери економії емоцій, що неминуче відображається як на самопочутті самого вчителя, так і на його стосунках з оточуючими. Показано взаємозв’язок соціально-демографічних детермінант та синдрому «професійного вигорання». Обґрунтовано необхідність подальшого розвитку теоретичного вчення про «синдром вигорання» в сучасних умовах освітньої діяльності, а також подальшої розробки психопрофілактичних та психокорекційних засобів роботи з працівниками педагогічних професій, які мають ознаки «професійного вигорання».
Pedagogical work is one of the most psychologically stressful types of work. Such a professional workload requires significant neuro-psychological resources for the implementation of pedagogical activities. Therefore, the problem of burnout is especially relevant for such professions that relate to the interaction in the system “man-man”. In Ukraine, this problem has been studied not so long ago.
Therefore, empirical data for a complete and in-depth study of the issue is clearly lacking. However, every researcher who has at least to some extent been involved in the study of this problem is aware of its importance and relevance today. The purpose of the article: to determine the level of development and features of the manifestation of the syndrome of “professional burnout” in teachers; study of the influence of socio-demographic characteristics on the features of the syndrome of “professional burnout” in teachers. Objectives of the study: to determine the level of development of the syndrome of “burnout” in teachers; identify and characterize the main manifestations of the syndrome of “professional burnout” in teachers. The study was conducted according to the “Method of diagnosing the level of emotional burnout” by V. Boyko and with the help of a sample interview (Raigorodsky, 1998). The results of correlation analysis obtained using the SPSS program were used for statistical data processing. To identify statistically significant differences between different groups of teachers, the criterion of “chi-square” was used (Buul & Zeffel, 2002). The obtained results of the conducted theoretical and empirical research made it possible to assess the prevalence of the syndrome of “professional burnout” among teachers. The article reveals the peculiarities of the syndrome in teachers. The conclusion that the dominant component in the syndrome of “burnout” in teachers is “resistance” is substantiated; The most common type of behavioural reactions in the syndrome is the expansion of the sphere of saving emotions, which inevitably affects both the well-being of the teacher and his relationships with others. The relationship between socio-demographic determinants and the “burnout” syndrome is shown. The necessity of further development of the theoretical doctrine of “burnout syndrome” in modern conditions of educational activity, as well as further development of psycho prophylactic and psycho correctional means of working with employees of pedagogical professions who have signs of “burnout” is substantiated.
