Quality assurance of professional training of future masters under current conditions is rather urgent. Philosophic level of methodology that envisages dialectic and existential approaches is reasonable for scientific study and research of the issue of professional training of future secondary education masters in physical culture. The basic postulate of dialectic paradigm is the fact that development is an eternal and infinite process of changing the old with the new on the basis of inner sources of self-development. Application of dialectic approach assures formation of masters’ systematic, creative thinking via implementation of new cognitive areas, fundamentalization of knowledge and skills under conditions of their problematic, evolution and cyclic organization and inter-disciplinary integration. Application of existential approach is stipulated by special attention to personality of those who study, their experience, state of health, self-affirmation, self-development, and self-improvement.
Principles of existential pedagogy have been singled out. They include stimulation of self-development, moral self-regulation, overcoming psychological barriers, situation actualization, social hardening, execution of which promotes formation of masters’ personal system of senses and motives, realization of moral choice importance and responsibility for it, as a result of which a need for master’s self-analysis arises, personal qualities develop, and student’s individuality develops.
Забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів в сучасних умовах має особливу актуальність. Для наукового пізнання та дослідження проблеми забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури доцільно використати філософський рівень методології, що передбачає діалектичний та екзистенціальний підходи. Основним постулатом діалектичної парадигми є те, що розвиток вічний та нескінченний процес заміни старого новим на основі внутрішніх джерел саморозвитку. Використання діалектичного підходу забезпечить формування у магістрантів системного, творчого мислення шляхом впровадження нових когнітивних напрямів, фундаментилізації знань та навичок за умов їх проблемної, еволюційно-циклічної організації та міжпредметної інтеграції. Застосування екзистенціального підходу обумовлюється особливою увагою до особистості того хто навчається, її досвіду, самопочуття, самоствердження, саморозвитку і самовдосконалення. Виокремлено принципи екзистенціальної педагогіки, до яких віднесено принципи: стимулювання саморозвитку; морального саморегулювання; подолання психологічних бар'єрів; актуалізації ситуації; соціального загартовування, виконання яких сприятиме формуванню у магістрантів власної системи сенсів і мотивів, усвідомлення важливості морального вибору та відповідальності за нього, унаслідок чого у магістранта виникає потреба в самоаналізі, формуються особистісні якості та розвивається його індивідуальність.
Обеспечение качества профессиональной подготовки будущих магистров в современных условиях имеет особую актуальность. Для научного познания и исследования проблемы обеспечения качества профессиональной подготовки будущих магистров среднего образования по физической культуре целесообразно использовать философский уровень методологии, предусматривающей диалектический и экзистенциальный подходы. Основным постулатом диалектической парадигмы является то, что развитие есть вечный и бесконечный процесс замены старого новым на основе внутренних источников саморазвития. Использование диалектического подхода обеспечит формирование у магистрантов системного, творческого мышления путем внедрения новых когнитивных направлений, фундаментилизации знаний и навыков в условиях их проблемной, эволюционно-циклической организации и межпредметных интеграции. Применение экзистенциального подхода обуславливается особым вниманием к личности того, кто учится, ее опыта, самочувствие, самоутверждение, саморазвития и самосовершенствования. Выделены принципы экзистенциальной педагогики, к которым отнесены принципы: стимулирование саморазвития; морального саморегулирования; преодоления психологических барьеров; актуализации ситуации; социального закаливания, выполнение которых будет способствовать формированию у магистрантов собственной системы смыслов и мотивов, осознание важности нравственного выбора и ответственности за него, вследствие чего в магистранта возникает потребность в самоанализе, формируются личностные качества и развивается его индивидуальность.