Over the last two decades, there has been a gradual increase in the number of students with disabilities. This is facilitated by organizational, structural changes at the university, awareness and legal changes. At the same time, at the university level, teaching rules began to be applied, which determine the adaptation of the educational process to the needs of students with disabilities. It supports equal opportunities in access to education, multifaceted participation in public life and ensures personal development.
The article analyzes the state of university preparation for students with special needs. The data obtained as a result of the study show the changes taking place in the process of adapting education to the needs of people with disabilities, and therefore – leveling educational opportunities: removing architectural barriers (especially in universities that occupy old buildings), adaptation of curricula , formation of skills and competencies of teaching and administrative staff, the need to organize a first aid course and sign language course for employees, etc. Employees’ expectations regarding the learning opportunities of people with disabilities are considered, which also takes into account the difficulties and needs in implementing learning outcomes, the need to organize work according to the specifics of individual characteristics, including people with autism, and ways of student internships. The study uses a method of analyzing existing sources, developed from reports from the State Fund for the Rehabilitation of Persons with Disabilities (PEFRON), the oversight of the High Audit Service (NIC) or the Ombudsman’s Bulletin on Access to Academic Education for People with Disabilities. This made it possible to understand the situation with higher education on a national scale.
За останні два десятиліття спостерігається поступове збільшення кількості студентів з обмеженими можливостями. Цьому сприяють організаційні, структурні зміни в університеті, обізнаність та правові зміни. Водночас на рівні університету стали застосовуватися правила навчання, які визначають адаптацію навчального процесу до потреб студентів-інвалідів. Це підтримує рівні можливості в доступі до освіти, багатогранну участь у суспільному житті і забезпечує особистісний розвиток. У статті проаналізовано стан університетської підготовки до навчання студентів з особливими потребами. Дані, отримані в результаті дослідження, свідчать про зміни, що відбуваються в процесі адаптації освіти до потреб людей з обмеженими можливостями, а саме: усунення архітектурних бар’єрів (особливо в університетах, що займають старі будівлі), адаптацію навчальних програм, формування навичок та компетенцій викладацького та адміністративного персоналу, необхідність організації для працівників курсу першої допомоги та курсу жестової мови тощо. Розглянуто очікування працівників щодо можливостей навчання людей з обмеженими можливостями, що водночас передбачає врахування труднощів і потреб у впровадженні результатів навчання, необхідність організації роботи відповідно до специфіки індивідуальних особливостей, у тому числі людей зі спектром аутизму, а також способи здійснення стажувань студентів. У дослідженні використовується метод аналізу існуючих джерел, розроблений із звітів Державного фонду реабілітації інвалідів (PEFRON), контролю Вищої аудиторської служби (НІК) або Бюлетеня омбудсмена щодо доступності акаде-мічної освіти для людей з інвалідністю. Це дало змогу зрозуміти ситуацію з вищою освітою в національному масштабі.
