Сімейне виховання у змісті позаінституційних форм навчання декоративного мистецтва у підросійській Україні ХІХ – початку ХХ століття

Abstract

Проаналізовано виховний потенціал традиційного мистецтва України, територія якої протягом ХІХ – початку ХХ століття входила до складу Російської імперії. Охарактеризовано сімейне навчання й виховання у контексті позаінституційних форм навчання декоративно-прикладного мистецтва в окресленому регіоні досліджуваного періоду. Мета та завдання дослідження – проаналізувати виховні можливості народного декоративно-прикладного мистецтва у змісті позаінституційних форм навчання декоративного мистецтва підросійської України ХІХ – початку ХХ століття в історичній ретроспективі для актуалізації їх у сучасному навчально-виховному процесі. Встановлено, що виховна практика в різних регіонах України породжувала оригінальні ідеї й засоби традиційного мистецтва, які з успіхом слугували і продовжують слугувати саме на певній конкретній території. Виявлено особливості використан-ня декоративно-прикладного мистецтва підросійської України ХІХ – початку ХХ століття як предмета педагогічного пізнання в контексті наукових досліджень національного, трудового, естетичного, емоційного, морального, релігійного, духовного, громадянського, соціального, сімейного, фізичного виховання. Розглянуто концепцію народної педагогіки та етнопедагогіки в руслі вирішення даної проблематики. Актуалізовано навчально-виховні цілі та головні концептуальні принципи народної педагогіки, реалізовані у ХІХ – початку ХХ століття засобами традиційного декоративно-прикладного мистецтва на теренах підросійської України. Констатовано, що проблема виховання дітей та молоді засобами народного декоративного мистецтва була предметом наукового пошуку вітчизняних як педагогів-класиків, так і сучасних учених, педагогів-практиків, діячів культури й освіти. Проте дослідженню виховного потенціалу народного декоративного мистецтва з позиції історико-педагогічного наукового пізнання приділено недостатньо уваги.

The article analyzes educational potential of the traditional art of Ukraine, the territory of which during the XIX – early XX centuries was part of the Russian Empire. Family education and upbringing in the context of non-institutional forms of teaching decorative and applied art in the designated region of the studied period are characterized. The aim and tasks of research – to analyze educational opportunities of folk decorative and applied art in the content of non-institutional forms of teaching decorative art in Ukraine as part of the Russian Empire in the XIX – early XX centuries in historical retrospective in order to actualize them in the modern educational process. It is found out that educational practice in different regions of Ukraine gave rise to original ideas and means of traditional art, which have successfully served and continue to serve in a specific territory. The peculiarities of the use of decorative and applied art of the XIX – early XX centuries in Ukraine as part of the Russian Empire as a subject of pedagogical cognition in the context of scientific research of national, labor, aesthetic, emotional, moral, religious, spiritual, civic, social, family, and physical education are revealed. The concept of folk pedagogy and ethnopedagogy in the course of solving this problem is considered. Educational and upbringing goals and main conceptual principles of folk pedagogy realized in the XIX – early XX centuries by means of traditional decorative and applied art in the territory of Ukraine as part of the Russian Empire have been actualized. It is stated that the problem of education of children and youth by means of folk decorative art was the subject of scientific search of both national teachers-classics and modern scientists, teachers-practitioners, cultural and educational figures. However, insufficient attention has been paid to the study of the educational potential of folk decorative art from the standpoint of historical and pedagogical scientific cognition.