Найвищім рівнем взаємозв’язку між явищем інтернаціоналізації та поняттям якості надання освітніх послуг і провадження дослідницької діяльності у сфері вищої освіти є те, що інтернаціоналізація виступає каталізатором покращення якості вищої освіти загалом, тобто підвищення якості є ключовою метою кожного національного закладу вищої освіти, уряду, активностей та програм з інтернаціоналізаційною спрямованістю, що реалізуються та фінансуються міжнародними розробниками політики у сфері вищої освіти. Як наслідок, в якості імовірної гіпотези статті окреслюємо тезу, відповідно до якої імплементація чи інтенсифікація процесу інтернаціоналізації у сфері вищої освіти викликає відповідні якісні зміни у всіх трьох компонентах сфери вищої освіти – освітньому, дослідницькому, адміністративному. Серед завдань статті називаємо висвітлення питання прогнозованих результатів щодо покращення показників якості у сфері вищої освіти за умови реалізації національними закладами вищої освіти та профільними міністерствами політики інтернаціоналізації в контексті Європейського простору вищої освіти. Національний контекст представлено крізь призму того, що в Україні інтернаціоналізація вищої освіти частково підтримується фінансовими надходженнями від держави в сподіванні того, що інтернаціоналізація забезпечить додаткову прибутковість національної системи вищої освіти. Водночас практично відсутні інструменти для збору підтверджувальних фактів того, чи правильно використовуються такі інвестиції. Окремими питанням дослідження окреслена теза щодо того, як політика інтернаціоналізації впливає на якість вищої освіти та суспільство загалом в конкретному національному контексті. У статті представлені результати практичних та теоретичних розвідок українських та європейських дослідників, засновані на ґрунтовному аналізі літератури з проблематики, критичних тверджень освітніх аналітиків, адміністраторів, менеджерів освітніх установ, і сформульовані як низка індикаторів та критеріїв, що можуть бути використані при оцінці впливу політики інтернаціоналізації на якість вищої освіти та суспільство.
The ultimate relationship between internationalization policy in the sphere of higher education and quality phenomena is first of all based on the fact that internationalization acts as a catalyst for the improvement of higher education quality, i.e. quality improvement is the key aim of every HEI, national government, and internationalisation activity and programme implemented and funded by international policy makers in the sphere of higher education. Thus, an assumption of the current article is that internationalisation inspires changes at learner, teacher, scientific researcher, higher education system and society levels, where change means quality. As such the article discusses the envisaged outcomes of internationalisation policy of higher education in the context of the European Higher Education Area, and the effect of internationalisation policy on quality in higher education. In Ukraine, internationalisation of higher education is partially supported by public finance, in the hope that internationalisation will provide added value to the quality of higher education. However, there are no tools for collecting evidence of whether that investment is properly used. The research question of the study is how the internationalisation policy impacts quality in higher education and its influence on wider society may be measured in a particular national context. The article presents exploratory research findings based on an extensive literature review and views of policymakers, higher education administrators and academics evaluated as a set of indicators and criteria to be used in assessing the impact of internationali-sation policy on quality in higher education and its influence on wider society.