У дисертації досліджено проблему навчання майбутніх учителів
музики мультимедійному аранжуванню в процесі фахової підготовки.
Уточнено поняття: «мультимедійне аранжування»; «навчання
мультимедійного аранжування» (визначено його зміст, специфіку);
«навченість мультимедійного аранжування» (розкрито сутність, розроблено структуру, що включає мотиваційно-емоційний, інформаційно-пізнавальний
та креативно-діяльнісний компоненти). Розроблено критерії, показники та
рівні навченості майбутніх учителів музики мультимедійному аранжуванню.
Доведено ефективність авторської поетапної методики навчання
майбутніх учителів музики мультимедійному аранжуванню в процесі фахової
підготовки, яка ґрунтується на особистісному, аксіологічному,
акмеологічному, компетентнісному, діяльнісному підходах та
герменевтичному як базисному; охоплює три етапи (інформаційний,
корекційно-самостійний та результативно-творчий); забезпечується
дотриманням принципів (діалогізації навчання, його музично-естетичної
спрямованості, акмеологічного супроводу студента в його духовному
становленні, індивідуального підходу з урахуванням різнорівневої музичнотеоретичної підготовки та слухацького досвіду студентів, урахування
індивідуальних особливостей у застосуванні колективних форм роботи,
відповідності творчих завдань змісту та об’єму навчальної діяльності, творчої
самореалізації особистості); реалізацією педагогічних умов (формування
позитивної мотивації до творчої самореалізації; забезпечення спрямованості
навчання на розвиток художньо-естетичного смаку студентів та збагачення
їхнього музично-слухового досвіду; орієнтація на міждисциплінарну
інтеграцію знань, умінь та навичок; організація занять з урахуванням
розвитку асоціативного креативного мислення; акцентування самостійності в
процесі навчальної та продуктивної практичної діяльності); включає методи
(словесні, наочні, інтерактивні, дієво-практичні, аналітично-мисленнєвої
діяльності, оцінки і самооцінки, самоконтролю, стимулювання до творчості)
та форми навчальної діяльності (колективні, групові, дистанційні,
індивідуальні).
В диссертации исследована проблема обучения будущих учителей
музыки мультимедийной аранжировке в процессе профессиональной
подготовки. Уточнено понятие «мультимедийная аранжировка»; определена
сущность и содержание обучения, структура обученности будущих учителей
музыки мультимедийной аранжировке в процессе профессиональной
подготовки, включающая мотивационно-эмоциональный, информационнопознавательный и креативно-деятельностный компоненты. Разработаны критерии, показатели и уровни обученности будущих учителей музики
мультимедийной аранжировке.
Доказана эффективность авторской поэтапной методики обучения
будущих учителей музыки мультимедийной аранжировке в процессе
профессиональной подготовки, которая опирается на личностный,
аксиологический, акмеологический, компетентностный, деятельностный
подходы и герменевтический как базисный; охватывает три этапа
(информационный, коррекционно-самостоятельный и результативнотворческий); обеспечивается соблюдением принципов (диалогизации
обучения, его музыкально-эстетической направленности, акмеологического
сопровождения студента в его духовном становлении, индивидуального
подхода с учетом разноуровневой музыкально-теоретической подготовки и
слушательского опыта студентов, учета индивидуальных особенностей в
применении коллективных форм работы, соответствия творческих задач
содержанию и объему учебной деятельности, творческой самореализации
личности); реализацией педагогических условий (формирование
положительной мотивации к творческой самореализации; обеспечение
направленности обучения на развитие художественно-эстетического вкуса
студентов и обогащения их музыкально-слухового опыта; ориентация на
междисциплинарную интеграцию знаний, умений и навыков; организация
занятий с учётом развития ассоциативного креативного мышления;
акцентирование самостоятельности в процессе учебной и продуктивной
практической деятельности); включает методы (словесные, наглядные,
интерактивные, действенно-практические, аналитико-мыслительной
деятельности, оценки и самооценки, самоконтроля, стимулирования к
творчеству) и формы учебной деятельности (коллективные, групповые,
дистанционные, индивидуальные).
The dissertation investigates the problem of training future music teachers
for multimedia arrangements in the process of professional preparation. The
concepts of "multimedia arrangement"; "teaching multimedia arrangement" (its
content and specifics is defined); "proficiency in multimedia arrangement" (the
essence is revealed, the structure, which includes motivational-emotional,
information-cognitive and creative-activity components is developed) are defined.
The criteria, indicators and levels of proficiency of future music teachers for
multimedia arrangement are developed. The effectiveness of author's step-by-step technique of training future music
teachers for multimedia arrangement in the process of professional preparation
based on the personal, axiological, acmeological, competence, activity approaches
and hermeneutic as a basic one is proved. This technique covers three stages
(informational, correctional-independent and productive-creative). It is ensured by
compliance with the principles of dialogical training, its musical and aesthetic
orientation, acmeological support of the student in his spiritual development,
individual approach taking into account different levels of musical-theoretical
preparadness and listening experience of students, taking into account individual
characteristics in the application of collective forms of work, correspondence of
creative tasks to the content of educational activity, creative self-realization of the
person; realization of pedagogical conditions (formation of positive motivation to
creative self-realization; providing training orientation on the development of
students' artistic and aesthetic taste and the enrichment of their musical and
auditory experience; focus on interdisciplinary integration of knowledge, skills and
abilities; organization of lessons taking into account the development of
associative creative thinking; emphasizing independence in the process of
educational and productive practical activities); includes methods (verbal, visual,
interactive, practical, analytical and thought activity, estimation and selfestimation, stimulation of creativity, self-control) and forms of educational activity
(collective, group, remote, individual).
