Рефлексійно-інноваційне середовище як чинник професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів

Abstract

У статті головну увaгу приділено з'ясуванню ключового поняття "рефлексійно-інноваційне середовище", визначено його сутнісні характеристики: необхідність постійного рефлексивного аналізу педагогічних ситуацій, розуміння контексту як власних дій, так і дій інших суб'єктів навчально-виховної діяльності; багатофункціональність діяльності (вчителя-предметника з багатьох навчальних дисциплін, класного керівника, суб'єкта громадсько-просвітницької активності тощо); необхідність конструктивного подолання суперечностей професійної діяльності вчителя тощо, які сприяють успішній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Визначено, що основними формами і методами, що забезпечують розвиток рефлексивно-інноваційного середовища є: ділові, рольові, та дидактичні ігри. Їх ефективність nолягає у здійсненні nроблематізації навчального матеріалу, високого рівня рефлексивної активності студентів та діалогічної взаємодії між учасниками навчального процесу; розвиток самоаналізу /саморефлексії завдяки рефлексивному алгоритму: "я" зона комфортності, "ми" - комфортність в малій групі, "досягнення " -- реалізація рівня домагання; мотивація успіху, ціле покладання. Здійснення саморефлексії є обов'язковою умовою технології рефлексивно-інноваційного середовища, яке потребує покрокової оцінки і підсумкового результату. За узагальненням даних дослідження встановлено, що такий принцип оцінювання, полегшує і коригує підсумковий результат, оскільки посилює навчальну мотивацію, стимулює потреби у досягненні поставленої мети. Зроблено висновок, що створення рефлексивно-інноваційного середовища є однією з ефективних умов підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності, де відбувається формування мотиваційної готовності до розвитку рефлексивних здібностей; оволодіння знаннями про зміст і структуру професійної рефлексії та способи її здійснення; розвиток інтелектуальної саморегуляції через усвідомлення дій контролю та самоконтролю, рефлексії та саморефлексії.

В статье основное внимание уделено выяснению ключевого понятия “рефлексивно-инновационная среда”, обозначены его сущностные характеристики: необходимость постоянного рефлексивного анализа педагогических ситуации, понимание контекста как собственных действии, так и действий других субъектов учебно-воспитательной деятельности; многофункциональность деятельности (учителя-предметника из многих учебных дисциплин, классного руководителя, субъекта общественно-просветительской активности и т.п. ); необходимость конструктивного преодоления противоречий профессиональной деятельности учителя и т.д., которые способствуют успешной подготовке будущих учителей начальных классов. Установлено, что основными формами и методами, обеспечивающими развитие рефлексивно- инновационной среды являются: деловые, ролевые и дидактические игры. Их эффективность заключается в осуществлении проблематизации учебного материала, высокого уровня рефлексивной активности студентов и диалогического взаимодействия между участниками учебного процесса: развитие самоанализа / саморефлексии благодаря рефлексивному алгоритму: “я” зона комфортности, “мы” — комфортность в малой группе, “достижения” — реализация уровня притязания; мотивация успеха, целеполагания. Осуществление саморефлексии является обязательным условием технологии рефлексивно-инновационной среды, требующее пошаговой оценки и итогового результата. По обобщению данных исследования установлено, что такой принцип оценивания, облегчает и корректирует итоговый результат, поскольку усиливает учебную мотивацию, стимулирует потребности в достижении поставленной цели. Сделан вывод, что создание рефлексивно-инновационной среды является одним из эффективных условий подготовки будущих учителей к профессиональной деятельности, где происходит формирование мотивационной готовности к развитию рефлексивных способностей; овладение знаниями о содержании и структуре профессиональной рефлексии и способы ее осуществления; развитие интеллектуальной саморегуляции через осознание действий контроля и самоконтроля, рефлексии и саморефлексии.

The article focuses on explaining the key concept of "reflective and innovative environment", defines its essential characteristics: the need for constant reflective analysis of pedagogical situations, understanding the context of both their own actions and actions of other subjects of educational activity; multifunctionality of activity (subject-teacher from many disciplines, class teacher, subject of public-educational activity, etc.); the need for constructive overcoming the contradictions of the professional activity of teachers, etc., which contribute to the successful preparation of future primary school teachers. It is determined that the main forms and methods that support the development of a reflexive-innovative environment are: business, role-playing, and didactic games. Their effectiveness consists in the problematization of the educational material, high level of reflective activity of students and dialogic interaction between the participants of the educational process; development of introspection / self-reflection due to the reflexive algorithm: "I" comfort zone, "we" – comfort in a small group, "achievement" realization of the level of harassment; motivation for success, whole-heartedness. The realization of self-reflection is a prerequisite for the technology of the reflective-innovative environment, which requires a step-by-step evaluation and a final result. Summarizing the research data, it is established that this principle of evaluation, facilitates and corrects the final result, as it enhances learning motivation, stimulates the need to achieve the goal. It is concluded that the creation of a reflexive-innovative environment is one of the effective conditions for the preparation of future teachers for professional activity, where the formation of motivational readiness for the development of reflexive abilities takes place; mastery of knowledge about the content and structure of professional reflection and ways of its realization; the development of intellectual self-regulation through awareness of the actions of control and self-control, reflection and self-reflection.