Мета статті полягає в пошуку визначення основних трендів нової парадигми
методологічного юніверсуму конструкції сучасного світу, виходячи з матеріалів Мюнхенської
конференції 2017 року, а також з інших сукупних з окресленою проблематикою джерел. Висновки. У пострадянський період у глобальному та
регіональному аксіологічному середовищі відбулися справді тектонічні зрушення. Режими постправди і
постпорядку знайшли своє системне вираження в культурному просторі, визначеному в авторській
системі типології як сегмент політико-культурних і науково-когнітивних цінностей. Тут особливого
значення набула діалектика цілого і частини, фактично вже чинної аксіологічно заданої підсистемної
конструкції та її елементів. Адже такі складові її системного коду, як європейське місцезнаходження,
культурно-цивілізаційна рубіжність між Заходом та Сходом, певна мотиваційна заточеність на
прийняття відповідних як внутрішньополітичних, так і зовнішньополітичних рішень, які, насамкінець,
визначають спрямованість уже намічених векторів подальшої реалізації їх, по суті справи, є системно
інтегрованими і являють собою різноякісні та різнорідні сегменти, що забезпечують збереження
балансу національних інтересів.
The purpose of the article is to find the main trends of the new paradigm of the methodological
universe of construction of the modern world, based on the materials of the Munich Conference 2017 and other
sources combined with the outlined problems. Conclusions.
In the post-Soviet period, there were truly tectonic shifts in the global and regional axiological environment. The
regimes of Post-Truth and Post-Order found their systemic expression in the cultural space defined in the author's
system of typology as a segment of political-cultural and scientific-cognitive values. The dialectic of the Whole and
Part the already existing axiologically given subsystem structure and its elements acquired special significance.
After all, such components of its system code as the European location, cultural and civilizational boundary
between West and East, a certain motivational focus on making appropriate domestic and foreign policy
decisions, which ultimately determine the direction of the already planned vectors for their further
implementation are systematically integrated and different segments that ensure the balance of national
interests.
