В статті представлено дослідження рівня руховоі активності студентів музичного мистецтва із використанням Фремінгемської методики та визначено шляхи и ого підвищення через застосування заходів оздоровчо-рекреаціи ного спрямування та формування навиків раціональної організації вільного часу. Виявлено значне зниження показників середнього і відсутність взагалі високого рівнів рухової активності студентів музичного мистецтва. Сумарне значення добової рухової активності базового, сидячого і малого рівнів дорівнювало серед студентів 91,6%. Оцінка рухової активності показала, що на I і ІІ курсах високого рівня рухової активності не спостерігається. На III курсі студенти показали дуже низьку рухову активність.
З’ясовано, що дефіцит рухової активності студентів музичного мистецтва пов’язаний із постійним перебуванням в статичному положенні внаслідок вдосконалення професійної майстерності та нераціонального розподілу вільного часу. Отримані результати доводять важливість потреби підвищення мотивації студентів музичного мистецтва до занять фізичною культурою і спортом.
В статье представлено исследование уровня двигательной активности студентов музыкального искусства с использованием Фремингемской методики и определены пути его повышения за счет применения мероприятий оздоровительно-рекреационного направления и формирование навыков рациональной организации свободного времени.
Выявлено значительное снижение показателей среднего и отсутствие вообще высокого уровня двигательной активности студентов музыкального искусства. Суммарное значение суточной двигательной активности базового, сидящего и малого уровней среди студентов составило 91,6%. Оценка двигательной активности студентов музыкального искусства показала, что у студентов I и II курсов высокого уровня двигательной активности не наблюдается. У студентов III курса наблюдается очень низкая двигательная активность.
Дефицит двигательной активности студентов музыкального искусства связан с постоянным пребыванием в статическом положении в следствии совершенствования профессионального мастерства и нерационального распределения свободного времени. Полученные результаты доказывают важность необходимости повышения мотивации студентов музыкального искусства к занятиям физической культурой и спортом.
The article examines the motor activity of students of musical arts using the Framingham method and identifies the ways to increase it through organized recreational activity and rational organization of free time. The data revealed a significant decrease of average indicators and lack of higher levels of motor activity for students of musical art. The total value of daily motor activity at basic, sedentary, and small levels is 91.6% among students. The assessment of motor activity showed that students of I and II year do not exhibit high levels of motor activity. Students in their third year of study showed very low motor activity. It is revealed that a lack of motor activity in students of music arts is associated with the static standing/sitting position to improve professional skills and the irrational distribution of free time. The results obtained prove that it is highly important to increase the motivation of students of musical arts to exercise and engage in sports.
