Духовно-релігійне виховання як сучасна педагогічна проблема

Abstract

Проаналізовано сутність духовного виховання, як процес становлення системи духовних цінностей особистості, що призводить до включення її внутрішніх механізмів саморозвитку. У контексті педагогічної науки релігійне виховання розглядається як процес розвитку і саморозвитку особистості через залучення та інтеріоризацію християнських цінностей, високих моральних ідеалів та втілення зразків високоморальної поведінки у досвіді індивіда. Встановлено, що духовне виховання не є принципово відмінним від релігійного. За своєю суттю вони є синонімічними. Показано, що результатом духовно-релігійного виховання є релігійна духовність особистості. Вона виявляється через релігійну свідомість, релігійний світогляд, систему релігійних цінностей. Вона визначає ставлення віруючої людини до навколишньої реальності, до буття

Проанализирована сущность духовного воспитания, как процесс становления системы духовных ценностей личности, которая приводит к включению ее внутренних механизмов саморазвития. В контексте педагогической науки религиозное воспитание рассматривается как процесс развития и саморазвития личности через привлечение и интериоризацию христианских ценностей, высоких моральных идеалов и воплощения образцов высоконравственного поведения в опыте индивида. Установлено, что духовное воспитание принципиально не отличается от религиозного. По своей сути они являются синонимическими. Показано, что результатом духовно-религиозного воспитания является религиозная духовность личности. Она проявляется через религиозное сознание, религиозное мировоззрение, систему религиозных ценностей. Она определяет отношение верующего человека к окружающей реальности, к бытию.

The essence of spiritual education is analyzed as the process of becoming a system of spiritual values of the individual, which leads to the inclusion of its internal mechanisms of self-development. In the context of pedagogical science, religious education is seen as a process of personal development and self-development through the involvement and internalization of Christian values, high moral ideals, and the embodiment of patterns of high moral behavior in the experience of the individual. It is established that spiritual education is not fundamentally different from religious education. In essence, they are synonymous. It is shown that the result of spiritual and religious education is the religious spirituality of the individual. It manifests itself through religious consciousness, religious outlook, system of religious values. It determines the attitude of the believer to the surrounding reality, to being.