У дисертації на основі аналізу праць сучасних теологів, філософів релігії, релігієзнавців з проблем розвитку християнської соціальної філософії, філософсько-теологічних концепцій, що вплинули на християнську соціальну думку, здійснено дослідження теоретичного контексту формування та змін християнських соціально-філософських концепцій у другій половині XX ст., в яких відображаються особливості осмислення проблем суспільного розвитку.
У процесі аналізу соціально-філософської думки християнства у XX ст. виявлено її історичні та ідейні джерела, простежено зв’язок сучасної християнської теології у вирішенні соціальних проблем суспільного розвитку з тенденціями, що були характерні для кінця XIX - початку XX ст. Визначено, що, відтворюючи на доктринальному рівні шляхи конструктивної соціальної взаємодії віруючих і невіруючих, християнська соціальна філософія та теологія розвивають філософський, релігійний, політичний, етичний діалог з іншими філософськими системами, контекстуалізуючи в ньому сучасну суспільну проблематику. Філософське осягнення історичного процесу в християнській теології з традиційних позицій провіденціалізму переходить до адогматизму у поєднанні з критицизмом, викликаючи ідейно-теоретичне протистояння універсалізму християнства як світової релігії та соціального еволюціонізму.
Доведено, що теоретичне мислення теологів звертається до сучасної філософської парадигми з метою пошуку шляхів зняття протиріч між лівим радикалізмом та лібералізмом, що в межах соціально-філософської рефлексії реалізується в поняттях царства божого і царства земного та відображається в релігійному розумінні суспільства. Виникають нові теологічні парадигми, що базуються на ідеях секулярної філософської та суспільної думки.
В диссертации на основе анализа работ современных теологов, философов религии, религиоведов по проблемам развития христианской социальной философии, философско-теологических концепций, повлиявших на христианскую социальную мысль, проведено исследование теоретического контекста формирования и изменений христианских социально-философских концепций во второй половине XX в., в которых отображаются особенности осмысления проблем общественного развития. В процессе анализа социально-философской мысли христианства в XX в. выявлены ее исторические и идейные источники, прослежена связь современной христианской теологи в решении социальных проблем общественного развития с тенденциями, характерными периоду конца XIX - начала XX в. Определено, что воссоздавая на доктринальном уровне пути конструктивного социального взаимодействия верующих и неверующих, христианская социальная философия и теология развивают философский, религиозный, политический, этический диалог с другими философскими системами, контекстуализируя в нем современную общественную проблематику. Философское осмысление исторического процесса в христианской теологии с традиционных позиций провиденциализма переходит к адогматизму в соединении с критицизмом, вызывая идейно-теоретическое противостояние универсализма христианства как мировой религии и социального эволюционизма. Доказывается, что теоретическое мышление теологов обращается к современной философской парадигме с целью поиска путей снятия противоречий между левым радикализмом и либерализмом, что в рамках социально-философской рефлексии реализуется в понятиях царства божьего и царства земного и отражается в религиозном понимании общества. Возникают новые теологические парадигмы, базирующиеся на идеях секулярной философской и общественной мысли.
In the dissertation on the basis of the analysis of modem theologians, the philosopher of religion works on problems of Christian social philosophy development, the philosophical and theological concepts which have affected Christian social thought, research of a theoretical context of formation and changes of Christian social and philosophical concepts in second half XX century in which features of judgement of social development problems are displayed is carried out.
In the course of the analysis of social and philosophical thought of Christianity in XX century it is revealed its historical and ideological sources, it is tracked communication modern Christian theologians in the decision of social development problems with tendencies, characteristic to the period of end XIX - beginnings XX century. It is defined, that recreating on doctrinal level of a way of constructive social interaction of believers and non-believers, the Christian social philosophy and theology develop philosophical, religious, political, ethical dialogue with other philosophical systems, making in it the concepts in witch deciding a modern public problematic. The philosophical judgement of historical process in Christian theology from traditional positions providencialism passes to non-dogmatism in connection with criticism, causing ideologically-theoretical opposition between the universalism of Christianities as world religion and social evolutionism. During an epoch of public crises the conceptual vision of ways and directions of the social development problems decision gets leading character in Christian social and philosophical systems which in the second half of XX-th centuries have affected by the ideas of social integrism, humanism, communitarism, phenomenology, existentialism, philosophical anthropology, neopositivism, postmodernism, synergetic, philosophy of spirit, philosophy of action, activism, personalism. In frameworks of conceptualization of the social development problems the evolution of social and philosophical ideas of Christianity under the Catholic modernism influence it was carried out in the tideway of apologetics of subjectivistic orientations, theoretical attempts of harmonisation practical and spiritual which dualism in the ontology of persons unites with attempts of adaptation the secular philosophical thinking and concepts of pluralistic culture to requirements of theology.
The Catholic way of socialization causes loss of religious identity in terms of ideological pluralism, demanding unification that leads to the assertion in the social doctrine of the Catholic and Protestant ecumenical paradigm, which is realized in social practice serving Christian churches was determined. Orthodoxy, refusing guidelines irinologiya, seeks to justify “horizontal theology” within the concept of “social diakonia” which is the basis for determining the position of the Church on social issues social development. Activity-paradigm extends social and philosophical discourse of Protestantism, which is actively developing the idea of social service of Christian churches in the world today, along with trends rationale for the constant renewal of faith, and practical guidelines of Refonnation. The movement of dialogue to polilogical of secular and religious cultures takes place within the framework of metanarration which is essentially ideological, as well as get rid of ideology, social myth Christian social doctrine is not capable of remaining apologetics specific social and state ideology. In paradigm of globalism the Christian social doctrine focuses on bergson- popper’s tradition in which a free society is closed for a religion that does not sanctify the social order, being oriented to the paradigm of philosophical anthropology. As part of atheistic humanism and globalization paradigm is develops the absurdism, which turns Christian social doctrine of the church as an attempt to become the benchmark in the world for man, alienated from the world. Another side of the absurdism of church social doctrine the turns its objection, as in Christianity to achieve meaning in life in his soteriological perspective is possible because of contempt for the content and form of social life itself. Consequently, the alienated individual, in which society appreciates configurative, modulative “I”, strictly determined by social conformism that is fixed at the level of official social doctrine of the church. Soteriological plan to concede the principle of responsibility to society, which means the transition to rationalism and pragmatism in the field of Christian social theology, which seeks to create the apologetics of humanism and ontology of reality is profanation of sacred nature of the church. It is proved, that the theoretical thinking of theologians addresses to a modem philosophical paradigm for the purpose of search tire ways of removal contradictions between the left radicalism and liberalism, that within the limits of a social and philosophical reflexion is realised in concepts of a kingdom divine and kingdoms terrestrial and reflected in religious understanding of a society. There are the new theological paradigms which are based on ideas secular philosophical and public thought.
