Організаційні засади розвитку жіночого спорту на матеріалі першого жіночого чемпіонату Європи з футзалу

Abstract

Проаналізовано історичний розвиток жіночого спорту в рамках суспільно-політичного руху боротьби жінок за свої права, як інструмента демонстрації того, що жінки рівні з чоловіками в усіх відносинах в тому числі фізичному та вольовому. Доведено, що протягом кількох десятиліть XIX–XX століття, жіночий спорт набуває своєї інфраструктури та технічну специфіку, стаючи автономним соціокультурним інститутом в рамках жіночого гендеру, де практично не лишилося лише чоловічих видів спорту (співвідношення жінок на Олімпійських іграх 2016 становить 45 %). Визначені історичні передумови виникнення та основні тенденції розвитку жіночого футзалу в Європі, а також методи стимулюванню та популяризації жіночого футзалу. Розглянуті передумови організації на проведення першого чемпіонату Європи з жіночого футзалу, проаналізовані групові етапи та фінал чотирьох жіночого Чемпіонату Європи з футзалу, так у відбірковому етапі взяли участь 23 збірних, які в залежно від рейтингу почали турнір або зі стадії попереднього раунду або зі стадії основного раунду, в матчах основного раунду приймали учас0ть 16 команд, які були розподілені методом жеребкування на чотири групи, а до фінальної частини чемпіонату пройшли переможці кожної з груп (Іспанія, Португалія, Росія та Україна). Визначені основні перспективи розвитку даного виду спорту в умовах сьогодення. Доведено, що на сьогоднішн проводиться активна робота з проведенню заходів в сфері масового футзалу, в рамках якої гравцям допомагають знайти свій рівень, проводиться робота щоб спортивні споруди і умови для гравців, суддів і глядачів відповідали необхідним стандартам. Підтвердженно, що розвиток жіночого футзалу відбувається виликими темпами, майбутнє цього виду спорту дає безмежні можливості, і УЄФА за підтримки національних асоціацій має намір прискорити стрімкий прогрес жіночого футзалу та встановлювати нові стандарти гри.

In the article analyzes the historical development of women’s sports in the framework of the socio-political movement of the struggle of women for their rights, as a tool to demonstrate that women are on a par with men in all respects, including physical and volitional. It has been proven that over the course of several decades of the 19th-20th centuries, women’s sports acquire their infrastructure and technical specifics, becoming an autonomous sociocultural institution within the framework of women’s gender, where there are practically no male sports (women at the 2016 Olympics is 45 %). The prerequisites for organizing and holding the first European Women’s Futsal Championship are considered. The group stages and the final of the four European Women’s Futsal Championships were analyzed, so 23 teams took part in the qualifying stage, which, depending on the rating, started the tournament either from the preliminary round or from the main round stage, 16 teams took part in the main round matches distributed by draw to four groups, and the winners of each group (Spain, Portugal, Russia and Ukraine) went to the final part of the championship. The main prospects for the development of this sport in today’s conditions are determined. It has been proven that today active work is being carried out to conduct activities in the field of mass futsal, in which players are helped to find their level, work is being done to ensure that sports facilities and conditions for players, referees and spectators meet the necessary standards. The rapid development of women’s futsal has been confirmed, the future of this sport provides unlimited opportunities, and UEFA, with the support of national associations, intends to accelerate the rapid progress of women’s futsal and set new standards for the game.