Проводиться порівняльний аналіз результатів формувального експерименту щодо ефективності запропонованої педагогічної системи формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури. Запропонована методика, яка відповідає меті й завданням нашого дослідження та дозволяє визначити індивідуальнотипологічні особливості розвитку продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури. Дана методика побудована на попередньому психолого-педагогічному аналізі об’єкта дослідження та на вирішенні діагностичних завдань, за допомогою яких її можна реалізувати. Проведено обрахунки та аналіз критеріїв (педагогічна компетентність, особистісний потенціал, інтелектуальний потенціал та дивергентне мислення), які засвідчили, що до експерименту показники в контрольній та експериментальній групах були практично однаковими, натомість після формувального експерименту якісні та кількісні показники в ЕГ значно зросли у порівнянні з КГ. Після експерименту в ЕГ порівняно з КГ значно зменшилась кількість студентів з достатнім рівнем (на початковому етапі 27,1 %, підсумковий етап – 12,3 %; у КГ було 26,7 %, а стало – 25,8 %). Водносчас , в ЕГ значно зросла кількість студентів з високим рівнем продуктивного педагогічного мислення (було 27,7 %, а стало 37,2 %). За час проведення формувального експерименту показник середнього значення одержаних балів в ЕГ зріс на 0,45, а середнє квадратичне відхилення після експерименту становить σ =0,41, що менше на 0,12 за середнє
квадратичне відхилення до експерименту. це свідчить про те, що кількість студентів з високим та середнім рівнем
продуктивним педагогічним мислення збільшилась, а з достатнім рівнем зменшилась (розсіювання навколо середнього
значення менше), що підтверджує ефективність запропонованої нами педагогічної системи.
The article deals with the comparative analysis of the formative experiment results on the effectiveness of the proposed
pedagogical system of the productive pedagogical thinking formation of future physical education teachers. A method is
elaborated in accordance with the aim and tasks of our research, which allowed us to identify individual and typological
peculiarities of the productive pedagogical thinking of future physical education teachers. The method is based on the preliminary psychological and pedagogical analysis of the object of our study and on the fulfillment of the diagnostic tasks by which it can be implemented. The calculations and analysis of criteria (pedagogical competence, personal potential, intellectual potential and divergent thinking) were carried out, which showed that the indicators in the experimental and control groups were practically the same. However, the qualitative and quantitative indicators in the experimental group went up considerably after the formative
experiment in comparison with the control group. After the experiment in EG the number of students with a sufficient level
of thinking decreased significantly in comparison with CG (at the initial stage was 27,1 % that changed at a final stage to 12,3 %;
in CG was 26,7 % and became 25,8 % respectively). At the same time, a number of students with the productive pedagogical
thinking increased greatly in EG (with 27,7 % at the beginning and 37,2 % at the final stage). The indicator of the mean value
of the grades increased by 0,45 in EG, and the mean square deviation was σ=0,41, which was less by 0,12 that the mean square deviation before the experiment. This means that the number of students with high and medium levels of productive pedagogical thinking increased, and with the sufficient level decreased (the dispersion is smaller around the medium level), which proves the effectiveness of our proposed pedagogical system.
