Badanie problemów etycznych w praktyce medycyny sportowej za pomocą studium przypadku angielskiego, profesjonalnego futbolu, jest centralnym celem tego artykułu. Analiza skupi się na trzech dziedzinach praktyki medycyny sportowej, która pociąga za sobą etyczne kwestie: a) pytania dotyczące świadomej zgody; b) powrót do gry po kontuzji i związana z tym opieka; c) problem dotyczący tajemnicy lekarskiej. Relacja między lekarzem (lub innego pracownika służby zdrowia) i pacjentem jest zazwyczaj oparta na trzech fundamentalnych założeniach: a) umiejętność lekarza służy wyłącznie pacjentowi; b) lekarz nie jest pośrednikiem działającym w czyimś imieniu, którego interesy mogą być sprzeczne z interesami pacjenta; c) lekarzowi można powierzyć prywatne, intymne informacje, które zachowa dla siebie kierując się tajemnicą lekarską.
Стаття присвячена дослідженню етичних питань у практиці спортивної медицини через вивчення англійського професійного футболу. Проаналізовано три напрями практики спортивної медицини, щодо етичних питань: а) питання про свідому згоду; б) повернення до гри після травми і пов'язаний з цим догляд; в) проблема медичної конфіденційності. Відносини між лікарем (або іншим медичним працівником) і пацієнтом базується на трьох основних принципах: вмінням лікаря користується тільки пацієнт; лікар не може бути посередником, який діє від імені інших осіб, чиї інтереси можуть вступати в конфлікт з інтересами пацієнта; лікареві може бути довірена приватна, інтимна інформація, яку він зберігає для себе, дотримуючись лікарської таємниці.
The study of the ethical problems in the sports medical practice with help of case study of English professional football is the main subject of interest of this article. The analysis will concentrate on three branches of sports medical practice, that imply three ethical issues: the issue of conscious agreement, the issue of return to a game after an injury and relevant care, and the issue of the physician– patient privilege. The relation between a patient and a doctor and/or any other worker of the health service is usually based on three fundamental assumptions: the doctor’s qualification serves only a patient, a doctor is not a middleman acting on behalf of others whose interests may conflict with the interests of the patient, a doctor might be entrusted with private or intimate information, that he or she will not revile because of the physician–patient privilege.