У статті досліджується історіософське бачення письменника національно-визвольних змагань гуцулів 1918 – 1919 рр. на прикладі художнього відображення реальних подій, які привели до створення Гуцульської Республіки на території Закарпатської Гуцульщини. Крізь призму внутрішнього світу головних героїв роману «Гори говорять» розкрито процес становлення і формування гуцульської національної самосвідомості у напрямі здобуття державності для рідного краю. Гуцульщина як текст постає у творі шляхом взаємодії реалістичного відображення подій, відтворення характерів персонажів, їх внутрішнього ментальної єдності із навколишнім середовищем. Зроблено висновок про творче опрацювання письменником шляхів народження концептуального зв’язку у свідомості гуцула понять «мала» і «велика» Батьківщина.
В статье исследуется историософское видение писателя национально-освободительной борьбы гуцулов 1918 - 1919 гг. На примере художественного отображения реальных событий, которые привели к созданию Гуцульской Республики на территории Закарпатской Гуцульщины. Сквозь призму внутреннего мира главных героев романа «Горы говорят» раскрыт процесс становления и формирования гуцульской национального самосознания в направлении обретения государственности для родного края. Гуцульщина как текст предстает в произведении путем взаимодействия реалистического отображения событий, воспроизведение характеров персонажей, их внутреннего ментального единства с окружающей средой. Сделан вывод о творческом обработки писателем путей рождения концептуального связи в сознании гуцула понятий «малая» и «большая» Родина.
This paper examines the writer`s vision historiosophical national liberation struggle Hutsul Republic in Hutsulshchyna. Hutsulshchyna as text appears in a work by reacting realistic view of events, playing the characters, their inner mental unity with the environment. The conclusion of the study creative writer by birth conceptual connection conscious quest to the concepts of "small" and "large" Homeland/
