The article analyzes recent research and publications on the importance of using local lore in order to increase the efficiency of the student’s education and upbringing in higher vocational education. Various approaches to defining the criterion base
of relevant research on the problems of forming local lore are presented. The criteria and indicators of the formation of the local linguistic competence of future geographers in the process of professional training are highlighted and specified. Among them the author distinguishes the following criteria: motivational-needy, cognitive, activity-communicative, emotional-volitional. The indicators for each of these criteria, which are determined taking into account the structural components of the local linguistic competence of future specialists in geography, scientific approaches to diagnosing the formation of geographical culture and local lore, local lore and skills, are distinguished. The levels of formation of local linguistic competence of future
specialists on the three-dimensional scale are defined and described, and the following levels are identified: low, medium and high. Low level is characterized by a low interest in mastering local lore. Intermediate level is a manifestation of interest
and desire of future specialists to acquire local lore. High level is the presence of interest and desire to acquire new local lore, knowledge and skills and put them into practice. The obtained diagnostic data are analyzed, which reflect the level of formation of local lore competence of future geographers. The relevant conclusions have been drawn regarding the formation of local geographic competence of future geographers according to the above criteria and their indicators.
Проаналізовано останні дослідження та публікації щодо важливості використання краєзнавчих знань у цілях підвищення ефективності процесу навчання та виховання студентів у системі вищої професійної освіти. Представлено варіативні підходи до визначення критеріальної бази відповідних досліджень із проблем формування краєзнавчої компетентності. Виділено та конкретизовано критерії та показники сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх географів у процесі фахової підготовки. Серед них автор виділяє такі критерії: мотиваційно-потребнісний, когнітивний, діяльнісно-комунікативний, емоційно-вольовий. Виокремлено показники за кожним із цих критеріїв які визначаються з урахуванням структурних компонентів краєзнавчої компетентності майбутніх фахівців із географії, наукових підходів до діагностування сформованості географічної культури та краєзнавчої готовності, краєзнавчих умінь і навичок. Визначено та описано рівні сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх фахівців за тримірною шкалою та виділено такі рівні: низький, середній і високий. Низький рівень характеризується слабким інтересом до оволодіння краєзнавчими знаннями. Середній рівень – прояв інтересу і бажання майбутніх фахівців опановувати краєзнавчі знання. Високий рівень – наявність інтересу та бажання опановувати нові краєзнавчі знання, уміння і навички та застосовувати їх на практиці. Проаналізовано отримані діагностичні дані, що відображають рівень
сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх географів. Зроблено відповідні висновки щодо сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх географів за вищезазначеними критеріями та їхніми показниками.
