Висвітлюються сучасні концептуальні засади Нової української школи, розбудова якої пов’язується із здобутками вітчизняної філософської думки, її ключовим поняттям «кордоцентризм», «пізнання серцем», яке визнається науковцями «духовною домінантою» української культури, сутнісною основою національної свідомості. Наголошується, що реформаторські зміни сучасного освітнього процесу ґрунтуються на філософії людиноцентризму з ключовим концептом «дитиноцентризм», що означає відмову від інформаційної, раціонально спрямованої освітньої моделі та орієнтацію на філософію творення людини, духовної, моральної, освіченої, гуманної, що становить головну мету і смисл
прогресивного розвитку українського суспільства. У статті підкреслюється вирішальна роль у реалізації засадничих положень Нової української школи учителя, зокрема учителя музичного мистецтва, який володіє унікальним і незамінним засобом впливу, збагачення почуттєвої сфери учнів як основи їхньої духовності. Вся історія розвитку української музики – починаючи від зародження музичної фольклорної традиції як фундаменту національної музичної культури і до творчості сучасних композиторів – засвідчує переважання пісенного, мелодичного втілення кордоцентричної тематики музичних творів. Наголошується на
домінуванні в українській ментальності «жіночого» начала, «сердечного» світогляду, «сердечного» ставлення, що знаходить відображення у різноманітних жанрах українського пісенного фольклору, який став основою світогляду
і мислення видатних вітчизняних композиторів барокової доби, епохи романтизму. Завдяки їхній творчості остаточно сформувалась кордоцентрична спрямованість національної музичної культури. Зроблено висновок, що професійна підготовка майбутнього фахівця у напрямі занурення в «кордоцентризм» української музики, оволодіння цією духовною, неоціненною спадщиною – надійний шлях його особистісного й професійного зростання в контексті проголошених сучасною державною освітньою політикою провідних освітніх концептів, таких як: «Дитиноцентризм», «Любов», «Сердечність», «Краса», «Віра», «Духовність», «Гуманність».
The article shows modern, conceptual principles of the New Ukrainian School, which development is associated with the property of national philosophical thought, its key concepts of «cordocentrism», «knowledge of the heart». Highlighting the key areas of development of the national education system in the 21st century, scientists call cordocentrism, the «spiritual dominant of our culture», the Ukrainian «philosophy of the heart», which forms the essential basis of national consciousness, its mentality. The orientation of educational reformatory changes in Ukraine to the assertion and priority of humanistic values is secured by escape from the old informational, rationally directed educational model and transition to the new conceptual, philosophical and philosophical principles, which are defined by the modern philosophy of human-centrism: the purpose and meaning of Ukraine’s progress is not in technology and economics, but in a person of a new quality, certain, living, whose activity is conditioned by the unity of soul and mind. The article says a teacher, whose individual, personal and professional qualities should correspond to the current demands
of society, plays a decisive role in the implementation of the main provisions of the New Ukrainian School. The inexhaustible, cordocentric potential includes Ukrainian musical art, which enables to assimilate and inherit the national, spiritual heritage
through its emotional experience as an internal, subjective and personal property of art in the process of its cognition, evaluation and creation. The whole history of the development of the Ukrainian music, from the beginning of the musical folklore tradition up to the work of contemporary composers, testifies to the predominance of the song, melodic embodiment of the cordocentric theme of musical works. It is concluded that mastering a future teacher of music art with a spiritual treasure
concentrated in the Ukrainian music is a reliable way of his or her personal and professional growth in the context of leading educational concepts recognized by modern state educational policy such as: «Child-centrism», «Love», «Heartiness», «Faith», «Spirituality», «Humanity».