Діагностика готовності вчителів основної школи до роботи в інклюзивному класі

Abstract

Статтю призначено вивченню стану готовності вчителів основної школи до роботи в інклюзивному класі. Визначено, що інклюзивний процес висуває до вчителів нові вимоги: знання особливостей розвитку дітей з дизонтогенезом, оволодіння методиками роботи з ними, уміння організувати продуктивну роботу в класі, готовність роз’яснювати дітям та батькам дітей з типовим розвитком необхідність й доцільність впровадження інклюзивної освіти. Для діагностики було використано метод анкетування психологічної готовності вчителів (Д. Шульженко, 2017). На цій основі було розроблено опитувальник, теоретичним підґрунтям якого стали дослідження Г. Балла та М. Дяченко. Опитувальник складається з п’яти шкал: мотиваційної, операційної, орієнтаційної, вольової, оцінювальної, які мали твердження, що розкривали зміст опитувальника. Анкетування проводилося анонімно з 80 вчителями. На основі аналізу отриманих даних було визначено і охарактеризовано рівні готовності вчителів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі: високий, середній, низький. Дані готовності вчителів до роботи в інклюзивному класі довели необхідність посилення роботи з учителями основних шкіл за такими напрямами: просвітницький; мотиваційний; емпатійний; комунікативний.

В статье раскрывается изучения состояния готовности учителей основной школы к работе в инклюзивном классе. Инклюзивный процесс требует от учителей овладения новыми компетенциями та знаниями: знание особенностей развития детей с психофизическими нарушениями, овладение методиками работы с ними, умение взаимодействовать с детьми с особенными образовательными потребностями, способствовать созданию благоприятного психологического климата в школьном коллективе. На основе анализа литературы, было разработано опросник из пяти шкал: мотивационной, операционной, ориентационной, волевой, оценивающей. Проведенное исследование стало основой для определения трех уровней готовности учителей основной школы к работе в инклюзивном классе, и охарактеризовать их. Учитывая, что большую часть учителей продемонстрировали средний и низкий уровни готовности в инклюзивном классе были выделены следующие направления для усиления подготовки учителей: просветительский, мотивационный, эмпатийный, коммуникативный.

The paper is concerned with the study of the state of readiness of middle school teachers to work in an inclusive class. It has been determined that the inclusive process makes new demands on teachers: knowledge of the peculiarities of children’s development with dysontogenesis, mastery of methodical approaches to working with them, competence to organize productive work in class, readiness to explain to children with typical development and their parents the necessity and appropriateness of inclusive education. To carry out diagnostics, a method for questioning the psychological readiness of teachers was used (D. Shulzhenko, 2017). On this basis, a questionnaire was developed, the theoretical background of which was the research of G. Ball and M. Diachenko. The questionnaire consists of five scales: motivational, operational, orientational, volitional, and the performance appraisal one, which contained statements that revealed the content of the questionnaire. The questionnaire was conducted anonymously among 110 teachers. On the basis of obtained data analysis, the level of teachers’ readiness to work with children having special educational needs in an inclusive class was identified and described: high, medium, and low. Teachers with a high level of readiness (24%) to work in an inclusive class, motivated to interact with children having special educational needs and their parents, speech pathologists, are aimed at improving their knowledge about the peculiarities of development, education, upbringing, special education of children having intellectual disabilities take an active role in the implementation of inclusive education. Teachers with an average level of readiness (36%) to work in an inclusive class as a whole are receptive to the introduction of inclusive education, ready to cooperate with children’s parents, however, are committed to acquire the required knowledge, and skills. Teachers with a low level of readiness (40%) to work in an inclusive class believe that the introduction of inclusive education is not up to date; they do not favor the idea that children with psychophysical disorders should learn at a middle school. The data on teachers’ readiness to work in an inclusive class have proved the necessity of intensifying the work with middle school teachers in the following areas: educational; motivational; empathy; and communicative. The prospect of further development lies in creating a comprehensive program to enhance the readiness of teachers of the middle school with special educational needs in specific areas.