У статті доведено необхідність логопедичного супроводу дітей раннього віку, керуючись дослідженнями останніх років щодо мовленнєвої готовності дітей дошкільного віку до навчання у школі та результатами констатувального експерименту. Проаналізовано не лише сучасний стан надання медико-психолого-педагогічної допомоги дітям раннього віку з церебральним паралічем, але й актуальний стан саме логопедичного супроводу цих дітей та їх родин в Україні.
Перш за все, виокремлено логопедичний супровід як самостійний напрям загальної педагогічної допомоги, оскільки він має автономні мету, завдання, напрями та відповідний зміст. Вдалося розкрити базові структурні компоненти логопедичного супроводу, визначити у дослідженні діагностичні показники та відповідно актуальний стан логопедичного супроводу дітей раннього віку з церебральним паралічем та родини у тріаді логопед-дитина-родина.
В статье доказана необходимость логопедического сопровождения детей раннего возраста, руководствуясь исследованиями последних лет по речевой готовности детей дошкольного возраста к обучению в школе. Проанализировано современное состояние оказания медико-психолого-педагогической помощи детям раннего возраста, и в частности детям с церебральным параличом и их семьям в Украине. Выявлено практическое отсутствие логопедического сопровождения не только детей с церебральным параличом, но и детей без нарушений с раннего возраста. Выделено логопедическое сопровождение как самостоятельное направление общей педагогической помощи. По нашему мнению оно имеет автономные цели, задачи, направления, содержание. Нам удалось определить диагностические показатели актуального состояния логопедического сопровождения в триаде логопед-ребенок-семья, которые были учтены изучая состояние логопедического сопровождения.
The article proves the necessity of speech therapy care of young children, based on recent studies of the lack of readiness of pre-school children to attend school, which requires solving this problem at the state level. The present state of the provision of medical-psychological and pedagogical assistance to young children, in particular children with cerebral palsy and their families in Ukraine is analyzed. A timely organization of medical support, less psychological and practical lack of speech therapy support was found not only for children with cerebral palsy, but also for children without violations from the very early age. We are compelled to state that children with cerebral palsy do not receive due attention due to a number of problems, namely the absence of specially trained early care professionals, the lack of early support programs, problems with the location of facilities that can provide support, and the lack of clear interaction between public health institutions education and education in the direction of speech therapy for young children, low level of education of parents, namely lack of knowledge about the features of psychophysical, arrangement and speech development of young children and others. Speech therapy support is singled out as an independent direction of general pedagogical assistance, in spite of the fact that in our opinion it has an autonomous purpose, tasks, directions, and content. We were able to determine the diagnostic indicators of the current state of speech therapy in the triad speech therapist-child-motherland, which was taken into account when studying the state of speech therapy. It is envisaged that the problem of the organization of speech therapy of such children is particularly acute in the conditions of inclusion and integration of society in connection with the transition of Ukraine into a new educational space.