В статті досліджуються взаємозв’язки між ранніми комунікативними навичками і демонстрованими формами поведінки дітей раннього віку з розладами спектру аутизму та характером пізнішого розвитку їхніх мовленнєвих навичок. За допомогою структурованого пошуку літератури та аналізу релевантних зарубіжних досліджень останніх років, основними факторами, що покращують прогноз розвитку активного мовлення для дітей з аутизмом на найбільш ранніх етапах формування мовленнєвих навичок, визначені: опанування дитиною навички розділення спільної уваги, вербальна реакція батьків на прояви активності з боку дитини, репертуар приголосних звуків у вокалізаціях дитини, свідома комунікація дитини з батьками невербальними засобами та сформованість раннього пасивного словника. Крім того, прогноз розвитку мовлення покращує раннє використання дитиною вказівних жестів з метою обміну враженнями з дорослими чи інформування. Визначення ключових прогностичних факторів створює підстави для оптимізації програм раннього поведінкового втручання, які мають враховувати потенційний вплив корекції у визначених областях на пов’язані з ними типи поведінкових реакцій, що формуватимуться в процесі дорослішання.
В статье исследованы взаимосвязи между ранними коммуникативными навыками и демонстрируемыми формами поведения детей раннего возраста с расстройствами аутистического спектра и характером развития их речевых навыков в дальнейшем. На основании анализа релевантных научных исследований данной проблемы выделены основные факторы, которые улучшают прогноз развития речевых навыков детей на самих ранних этапах их формирования, а именно: овладение ребенком навыком разделения совместного внимания, вербальные реакции родителей на поведение ребенка, сформированный репертуар согласных звуков в структуре вокализаций, намеренные коммуникативные инициативы ребенка с помощью невербальных средств коммуникации, объем сформированного пассивного словарного запаса. Кроме того, прогноз развития речи улучшает раннее использование ребенком декларативных и информативных указательных жестов. Выделение ключевых прогностических факторов позволяет определять цели раннего вмешательства с учетом влияния формируемых в процессе коррекционной работы навыков на развитие речи в дальнейшем.
The paper examines the longitudinal correlation between early communicative skills and behaviors of young children with autism spectrum disorders and their expressive and receptive spoken language growth later. Using structured literature search and analysis of relevant foreign studies, the value added factors that improve the outcome for spoken language for children with autism at the later stages are: the child's mastering of joint attention, the parent`s linguistic responses to child's initiatives, child`s consonant inventory, frequency of child`s intentional communication acts with parents by nonverbal means and early passive vocabulary. Additionally, the early use of gestures to share experiences or information with adults improves the outcome for speech development. Identifying key predictors sets the basis for optimization of early behavioral intervention programmes, considering the potential impact of intervention in identified areas on the associated types of behaviors forming while maturing.
