Країнознавча аспектизація як основа становлення й розвитку комунікативної компетенції студентів-іноземців

Abstract

Розглянуто країнознавчу аспектизацію у викладанні української мови як іноземної, яка здійснюється як процес формування країнознавчої компетенції студентів-іноземців. Країнознавчий матеріал сприяє становленню комунікативних умінь в різних сферах спілкування. Засвоєння різноманітної інформації про нову країну допомагає адекватному сприйняттю нової дійсності. Основне завдання лінгвокраїнознавства – вивчення мовних одиниць, які найбільш яскраво відображають національні особливості носіїв мови: реалій, конотативної і фонової лексики. Культурологічна та країнознавча цінність, типовість, загальновідомість і орієнтація на сучасну дійсність – важливы критерії відбору національно-культурного компонента змісту навчання нерідної мови. На заняттях з української мови студентам-іноземцям надають різноманітну змістову інформацію про Україну, зокрема відомості про її географічне положення, природні особливості, державний устрій, національне господарство, а також про найважливіші віхи в історії держави, традиції та звичаї українського народу, життя і діяльність відомих українців тощо. Фонові знання можуть передаватися студентам вербальним шляхом або засвоюватись у процесі їхнього життя та діяльності в новій країні. Дуже важливо дати студентам наочне уявлення про життя, традиції, мовні реалії країни проживання. Для досягнення цієї мети використовуються різні методи і прийоми роботи. Сучасні технології дозволяють розширити рамки заняття, надаючи змогу застосовувати нові форми навчання (відеоуроки, віртуальні екскурсії). Знання, набуті в процесі вивчення української мови, активізуються в реальних ситуаціях. Знання з галузі місцевого країнознавства допомагають формувати комунікативну компетенцію в умовах певного регіону. Лінгвокраїнознавчий матеріал повинен відзначатись новизною, а також слугувати чинником для створення та підтримки інтересу до вивчення нерідної мови.

The article covers cross-cultural aspectizing while teaching Ukrainian as a foreign language which occurs as a process of developing communicational competence of foreign students. Cross-cultural learning material helps to establish communicational skills in various spheres of communication. Learning diverse information about a new country assists with adequate perception of the new reality. The main task of language and cultural studies is teaching the speech units which most vividly depict national peculiarities of the native speakers: realities, connotative and non-equivalence vocabulary. Cultural and cross-cultural value, typicality, notoriousness and orientation to the modern life are complex criteria for choosing the national and ethnical component of the foreign language teaching content. Substantial information about Ukraine which foreign students learn at the lessons of Ukrainian Language is diverse: geographic location, nature specifics, state system and national economy of Ukraine as well as major stages of the country history, traditions and customs of people, life and work of the famous Ukrainians. Background knowledge can be shared with the student either verbally or be acquired during their stay and activity in the new country. It is crucial to visualize for the students life, traditions, and speech realities of the country of residence. To achieve this goal different means and methods of work are used. Modern technologies allow widening the lesson format and using the new teaching means (video lessons, virtual excursions). Knowledge gained while studying Ukrainian is activated in real situations. Local cross-cultural information helps to create communicational competence in the certain region. Cross-cultural language material should have certain novelty and serve as a strong lever for creating and supporting the interest to studying a foreign language.