Інклюзивне навчання: розвиток, удосконалення, основні поняття

Abstract

У статті йде мова про розвиток та вдосконалення інклюзивної форми навчання як освітньої концепції, що активно впроваджується в Україні. Окреслено досвід європейських країн з реалізації інклюзивного навчання та здобутки вітчизняної спеціальної освіти в цьому напрямку. Висвітлено основні принципи та термінологію, які відображають зміст інклюзивної форми навчання; говориться про нові законодавчі акти, покликані забезпечити толерантне ставлення до осіб з інвалідністю. Крім того в хронології здійснюється огляд підходів та моделей взаємодії суспільства з особами з порушенням психофізичного розвитку з часів, коли були здійснені перші спроби задовольнити особливі освітні потреби таких дітей до сьогодні. Відповідно до цього відбувається історичний огляд моделей інвалідності, які домінували в суспільстві упродовж різного часу: медична, реабілітаційна, благодійна, політична й суспільно-соціальна моделі. В статті говориться також про рівність прав і можливостей у сфері освіти для всіх категорій дітей, звертається увагу на багатоаспектність інклюзивного навчання. На основі аналізу основних термінів, якими оперує інклюзивне навчання, встановлено різницю між ними. Додатковий акцент зроблено на вихованні толерантності у підростаючого покоління до осіб з порушеннями.

В статье идет речь о развитии и совершенствовании инклюзивной формы обучения как образовательной концепции, которая активно внедряется в Украине. Определены опыт европейских стран по реализации инклюзивного обучения и достижения отечественного специального образования в этом направлении. Освещены основные принципы и терминология, которая отражает содержание инклюзивной формы обучения, говорится о новых законодательных актах, призваных обеспечить толерантное отношение к лицам с инвалидностью. Кроме того, в хронологии осуществляется обзор подходов и моделей взаимодействия общества с лицами с нарушениями психофизического развития со времен, когда были осуществлены первые попытки удовлетворить особые образовательные потребности таких детей до сегодня. В соответствии с этим представлен обзор таких моделей инвалидности, которые доминировали в обществе на протяжении разного времени: медицинская модель, реабилитационная, благотворительная, политическая и общественно-социальная. В статье говорится также о современных принципах инклюзивного обучения — равенство прав и возможностей в сфере образования всех категорий детей, обращается внимание на многоаспектность инклюзивного обучения; на основе анализа основных терминов установлено разницу между ними. Дополнительный акцент сделан на воспитании толерантности у подрастающего поколения к лицам с инвалидностью.

The article deals with the development and improvement of the inclusive form of education as an educational concept that is actively being implemented in Ukraine. The experience of European countries in the implementation of inclusive education and the achievement of domestic special education in this direction is outlined. The main principles and terminology, that reflects the contents of the inclusive form of education are highlighted, new legislation is being drafted to ensure a tolerant attitude towards persons with disabilities. In addition, in chronology, an overview of approaches and models of interaction between the community and persons with mental-disordered disorders is conducted from the time when the first attempts to meet the special educational needs of such children to date have been made. Accordingly, there is an overview of such disability models that dominated the society at different times: the medical model, rehabilitation, charity, political and social. The article also discusses the modern principles of inclusive education – equal rights and opportunities in the field of education for all categories of children, draws attention to the multidisciplinary nature of inclusive education; on the basis of the analysis of the main terms, the difference between them is established. An additional emphasis is placed on bringing up tolerance in the younger generation to people with disabilities.