В цій статті презентовано результати дослідження самоставлення осіб з різним рівнем авантюрності. Здійснено аналіз досліджень щодо визначення таких феноменів, як: «авантюрність», «самоставлення». Авантюрність, як складна властивість особистості, розглядається з позицій континуально-ієрархічного підходу до структури особистості. Актуальність розробки проблеми пов’язана з потребою вивчення властивостей особистості, котрі вимагають від особистості сміливих, швидких, а інколи й ризикованих дій в умовах високої невизначеності. Такою властивістю є схильність особистості до авантюрної поведінки (авантюрності). Ми припустили, що авантюрна особистість, за даними літератури, має позитивне ставлення до себе. Для емпіричної перевірки було обрано: оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1)» О. П. Саннікової, О. І. Саннікова, Н. І. Меленчук і методику «Тест-опитувальник самоставлення особистості» С. Р. Пантілєєва, В. В. Століна. Встановлено статистично значимі взаємозв’язки показників авантюрності і самоставлення. Якісний аналіз за допомогою методу асів і профілів дозволив вивчити психологічні особливості самоставлення осіб, які різняться рівнем авантюрності. Показано, що особи з низьким рівнем авантюрності в даній виборці є схильними до більшого самоприйняття, схвалення себе в цілому і більш позитивного ставлення до себе. Особи з високим рівнем авантюрності, характеризуються невисокими значеннями за показниками самоставлення та відсутністю негативних емоцій в сторону свого «Я». Представники групи осіб з високим рівнем авантюрності не готові поставити собі в провину свої промахи, невдачі, власні недоліки і не схильні до самозвинувачення. Таким чином, в роботі доведено припущення про те, що авантюрні особи, хоча за рівнем нижче, ніж не авантюрні особи, характеризуються позитивним самоставленням, самоінтересом, саморозумінням, самоповагою, аутосимпатією, самовпевненістю.
This article presents the results of the study of the of individuals’ self-esteem with different levels of adventurousness. The researches on the definition of such phenomena as «adventurism» and «self-attitude» were analyzed. The adventurism as a complex personality property is viewed from the stance of a continuum-hierarchical approach to personality structure. The urgency of developing the problem is connected with the need to study the properties of personality that require the identity of a brave, fast, and sometimes risky actions in conditions of high uncertainty. Such personality trait is the tendency of a person to adventurous behavior. We assumed that an adventurous person, according to the literature, has a positive attitude to oneself. For empirical testing we chose the original psychodiagnostic «Test-questionnaire to define the tendency to adventurism» (AVANT–1)» by O. Sannikova, O. Sannikov, N. Melenchuk and the method of «Test-questionnaire person self-attitude» by S. Pantileiev and V. Stolin. The statistically significant correlations of the indicators of adventurism and self-attitude has been determined. Qualitative analysis including the method of asses and profiles has allowed to study the psychological peculiarities of the self-attitude of persons with a different level of adventurism. It is shown that individuals with a low level of adventurism in this sample have a tendency to greater self-acceptance, the approval of themselves in general and a more positive attitude towards themselves. Persons with a high level of adventurism are characterized by low values of self-attitude and the absence of negative emotions towards their self-image. The representatives of a group of people with a high level of adventurism are not ready to put themselves in the guilt of their mistakes, failures, shortcomings and are not prone to self-incrimination. Thus, in this article the assumption is proved that the adventurous person, although with a lower level than not adventurous persons are characterized by positive self-attitude, self-understanding, self-respect, autosympathy, arrogance.
