В статье осуществляется анализ различий в физической подготовке между различными соревнованиями по легкой атлетике. Раскрывается содержание годичной подготовки легкоатлетов. Отмечено, что опыт мировой спортивной практики подтверждает необходимость ориентации системы спортивной подготовки на достижение высоких результатов в главных соревнованиях при строго дифференцированной соревновательной деятельности, где разные соревнования рассматриваются как подготовительные, контрольные и используются как средство подготовки. Определено, что планирование годичной подготовки предусматривает ориентирование на конечные результаты, сформированные в виде цели – достижение заданного спортивного результата на Олимпийских играх (трехцикловая модель), а также достижение заданных спортивных результатов на чемпионатах мира и в ходе других соревнований (четырехцикловая модель). При этом целесообразным является планирование годичной подготовки на основе нескольких самостоятельных структурных компонентов, все элементы которых объединены общей задачей – достижение состояния наивысшей готовности спортсмена, что обеспечивало бы успешное выступление в главных соревнованиях.
У статті здійснюється аналіз відмінностей у фізичній підготовці між різними змаганнями із легкої атлетики. Розкривається зміст річної підготовки легкоатлетів. Відзначено, що досвід світової спортивної практики підтверджує необхідність орієнтації системи спортивної підготовки на досягнення високих результатів у головних змаганнях при суворо диференційованій змагальній діяльності, де різні змагання розглядаються як підготовчі, контрольні й використовуються як засіб підготовки. Визначене, що планування річної підготовки передбачає орієнтування на кінцеві результати, сформовані у вигляді цілі – досягнення заданого спортивного результату на Олімпійських іграх (трьохциклова модель), а також досягнення заданих спортивних результатів на чемпіонатах світу й у ході інших змагань (четирьохциклова модель). При цьому доцільним є планування річної підготовки на основі кількох самостійних структурних компонентів, усі елементи яких об'єднані спільним завданням – досягнення стану найвищої готовності спортсмена, що забезпечував би успішний виступ у головних змаганнях.
The article analyses differences in physical training between different athletics competitions. The content of the year-long training of athletes is disclosed. It is noted that the experience of the world sports practice confirms the need to orient the sports training system to achieve high results in the main competitions with strictly differentiated competitive activity, where different competitions are considered as preparatory, control and used as a means of preparation. It is determined that planning of annual preparation provides orientation on final results formed in the form of a goal - achievement of the specified sports result at Olympic Games (three-cycle model), as well as achievement of the specified sports results at the World Cups and during other competitions (four-cycle model). At the same time it is advisable to plan annual preparation on the basis of several independent structural components, all elements of which are united by a common task - achievement of the state of the highest readiness of the athlete, which would ensure successful performance in the main competitions. Physical training between competitions provides for exercises, which in athletics are divided into three groups. One of them - general development exercises intended for comprehensive physical development primarily of beginners and poorly trained athletes. Besides general development exercises increase mobility of joints and improve ability of the athlete to coordinate the movements. These exercises are also used to correct defects in body structure and physical development. With regard to special exercises, it should be noted that any exercise involving one or more competition elements in the inter-competition period, meeting competitive requirements both in terms of external nature of performance and in terms of energy supply mechanisms (aerobic and anaerobic), can be considered as specially preparatory.
