Статья посвящена анализу метафорической модели “жизнь – смерть”, которая является одной из важнейших составляющих поэтической картины мира Ф. И. Тютчева. Рассматриваются лексические средства с темпоральной семантикой, репрезентирующие понятия “жизнь” и “смерть”, что позволяет выявить особенности их образного представления поэтом.
Стаття присвячена аналізу метафоричної моделі “життя – смерть”, яка є однією з найваливіших складових поетичної картини світу Ф. І. Тютчева. Розглядаються лексичні засоби з темпоральною семантикою, які репрезентують поняття життя і смерть, що дозволяє виявити особливості їх образного втілення поетом.
The article deals with the analysis of metaphorical model “life – death” in the poetry of F. I. Tyutchev. The article contains the lexis with temporal semantics, representing the concepts life and death and making it possible to show the peculiarities of poet’s figurative representation. Special attention is given to investigation of metaphorical images of life and death correlating with emotional and psychological states and sacral concepts as well as the article is devoted to revealing cognitive classifiers of life and death. It is argued that poetic images of life and death exist not by itself but enter a group of similar images and thus represent a certain “variant” among others, realizing a kind of metaphoric “invariant”. The latter existing in the poetic conceptual view of the world, finds various linguistic expression. Pecularities of life and death reflection in the poetry of F. I. Tyutchev are determined on the basis of anthropomorphical categories.
