В статті осмислені різні наукові підходи до аналізу сутності поняття «життя» та концепту «живого». Серед них, на думку автора, можна виділити дві великі групи, що об’єднують в собі різноманіття підходів, це біофілософії та філософія життя. Проаналізовані сутнісні характеристики обох глобальних підходів. При цьому зазначається, що завдання усвідомлення сутності живого в біофілософії полягає в філософському осмисленні самого феномена життя як компонента природи і культури.. У філософії життя феномен живого розглядається як цілісний органічний процес безперервного творчого становлення, подається як первинна реальність, сутність світу, осмислюється в аспекті життя людини за допомогою інтуїції, безпосереднього переживання, інтерпретації з метою розуміння. Такий підхід підкреслює унікальність і неповторність кожного прояву життя, включно з культурними і соціальними системи. Зазначається, що все розмаїття підходів до аналізу концепту «живого» може бути представлено через призму двох основних філософських методологій: феноменологічної і натуралістичної.. Зроблено висновок, що авторський погляд на феномен «живого» і основних підходів до визначення даного концепту дозволив зафіксувати категоріальний каркас досліджуваної проблематики, з'ясувати, що основою сучасних підходів є перехід від біологічної парадигми буттєвості живого, до біоетичної, яка включає в себе моральні аспекти існування життя.
В статье осмыслены различные научные подходы к анализу сущности понятия «жизнь» и концепта «живого». Среди них, по мнению автора, можно выделить две большие группы, объединяющие в себе многообразие подходов, это биофилософия и философия жизни. Проанализированы сущностные характеристики обоих глобальных подходов. При этом отмечается, что задача осознания сущности живого в биофилософии заключается в философском осмыслении самого феномена жизни как компонента природы и культуры. В философии жизни феномен живого рассматривается как целостный органический процесс непрерывного творческого становления, подается как первичная реальность, сущность мира, осмысливается в аспекте жизни человека с помощью интуиции, непосредственного переживания, интерпретации с целью понимания. Такой подход подчеркивает уникальность и неповторимость каждого проявления жизни, включительно с культурными и социальными системами. Отмечается, что все разнообразие подходов к анализу концепта «живого» может быть представлено через призму двух основных философских методологий: феноменологической и натуралистической. Сделан вывод, что авторский взгляд на феномен «живого» и основных подходов к определению данного концепта позволил зафиксировать категориальный каркас исследуемой проблематики, выяснить, что основой современных подходов является переход от биологической парадигмы бытийности живого, к биоэтической, которая включает в себя нравственные аспекты существования жизни.
The article comprehends various scientific approaches to the analysis of the essence of the concept of “life” and the concept of “living”. Among them, according to the author, two large groups can be distinguished, combining a variety of approaches, this is biophilosophy and the philosophy of life. The essential characteristics of both global approaches are analyzed. It is noted that the task of understanding the essence of life in biophilosophy is the philosophical understanding of the very phenomenon of life as a component of nature and culture. In the philosophy of life, the phenomenon of the living is considered as an integral organic process of continuous creative formation, is presented as the primary reality, the essence of the world, is interpreted in the aspect of human life with the help of intuition, direct experience, interpretation with the goal of understanding. This approach emphasizes the uniqueness and uniqueness of each manifestation of life, including with cultural and social systems. It is noted that the whole variety of approaches to the analysis of the concept of “living” can be represented through the prism of two main philosophical methodologies: phenomenological and naturalistic. It is concluded that the author’s view of the phenomenon of “living” and the main approaches to the definition of this concept made it possible to fix the categorical framework of the studied problems, to find out that the basis of modern approaches is the transition from the biological paradigm of beingness to living, to bioethical, which includes the moral aspects of the existence of life.