В статті проаналізовані різні наукові підходи до аналізу сутності поняття «громадянське суспільство». Серед них особливий інтерес на думку автора представляють політико-правовий, соціологічний, політичний та соціально-філософський підходи. В статті здійснена спроба осмислення поняття громадянського суспільства як провідного концепту сучасного соціально-політичного дискурсу та феномену соціальної реальності в контексті її соціально-філософської рефлексії. Виділені дві концепції, що лежать в основі сучасного соціально-філософського розуміння даної проблеми. Згідно з першою, громадянське суспільство ідентифікується з державою особливого типу, в якому юридично забезпечені, політично захищені і ідеологічно обґрунтовані права і свободи особистості, в силу чого воно може вважатися «цивілізованим», тобто громадянським. Друга трактує громадянського суспільства як певну сферу соціуму - сферу позадержавних відносин, структур та інститутів. Зроблено висновок, що в основі громадянського суспільства, лежать три складові: приватна власність, правові відносини та самостійні і впевнені в своїх силах люди.
В статье проанализированы различные научные подходы к анализу сущности понятия «гражданское общество». Среди них особый интерес по мнению автора представляют политико-правовой, социологический, политический и социально-философский подходы. В статье предпринята попытка осмысления понятия гражданского общества как ведущего концепта современного социально-политического дискурса и феномена социальной реальности в контексте ее социально-философской рефлексии. Выделены две концепции, лежащие в основе современного социально-философского понимания данной проблемы. Согласно первой, гражданское общество идентифицируется с государством особого типа, в котором юридически обеспечены, политически защищены и идеологически обоснованы права и свободы личности, в силу чего оно может считаться «цивилизованным», то есть гражданским. Вторая трактует гражданское общество как некую сферу социума - сферу внегосударственных отношений, структур и институтов. Сделан вывод, что в основе гражданского общества, лежат три составляющие: частная собственность, правовые отношения и самостоятельные и уверенные в своих силах люди.
The article analyzes various scientific approaches to the analysis of the essence of the concept of "civil society". Political-legal, sociological, political and socio-philosophical approaches are of particular interest to the author. An attempt is made to understand the concept of civil society as a leading concept of contemporary socio-political discourse and the phenomenon of social reality in the context of its socio-philosophical reflection. Two concepts that underlie the modern socio-philosophical understanding of this problem are highlighted. According to the first, civil society identifies with a state of a particular type in which the rights and freedoms of the individual are legally secured, politically protected and ideologically justified, whereby it can be considered "civilized" - civil. The second treats civil society as a sphere of society, the sphere of extra-state relations, structures and institutions. It is concluded that three components are at the heart of civil society: private property, legal relations, and independent and self-confident people.
