У статті представлено релігієзнавчий та історико-філологічний аналіз проблеми літургійної мови українського православ’я. Досліджено історичне значення церковнослов’янської мови після її рецепції разом із прийняттям християнства східного обряду в українській культурі. Проаналізовано вплив церковнослов’янської мови на конфесійну та інші сфери життя. Висвітлено перші спроби заміни традиційної богослужбової мови живою українською літературною. Розкрито діалектику сприйняття церковнослов’янської та сучасної української мов у літургійному вжитку Православної церкви останніх десятиліть.
В статье представлено религиоведческий и историко-филологический анализ проблемы литургического языка украинского православия. Исследовано историческое значение церковнославянского языка после его рецепции вместе с принятием христианства восточного обряда в украинской культуре. Проанализировано влияние церковнославянского языка на конфессиональную и другие сферы жизни. Освещены первые попытки замены традиционного богослужебного языка живым украинским литературным. Раскрыто диалектику восприятия церковнославянского и современного украинского языков в литургическом употреблении Православной церкви последних десятилетий.
The article presents a religious and historical-philological analysis of the problem of the liturgical language of Ukrainian Orthodoxy. The historical significance of the Church Slavonic language after its reception together with the adoption of Eastern Christianity in Ukrainian culture has been investigated. The influence of Church Slavonic language on the confessional and other spheres of life is analyzed. The first attempts to replace the traditional liturgical language with live Ukrainian literary language are highlighted. The dialectics of the perception of Church Slavonic and modern Ukrainian in the liturgical use of the Orthodox Church in the last decades are revealed.
