Особливістю музично-педагогічної реальності сьогодні є співіснування різних педагогічних парадигм і підходів. З’явилися нові концепти педагогічного знання, серед яких такі поняття як «синергетична педагогіка» і «синергетичний підхід». Аналіз їх теоретичного пошуку і практичного досвіду дозволив виокремити базові ідеї, які становлять підґрунтя для викладання музично-педагогічних дисциплін майбутнім фахівцям мистецької освіти. Обґрунтовуються принципи практичної реалізації синергетичного підходу на заняттях з фахових дисциплін та практичної діяльності студентів.
The peculiarity of musical and pedagogical reality today manifests itself in the joint existence of various pedagogical paradigms and approaches. New concepts of pedagogical knowledge have appeared, among which are such concepts as “synergetic pedagogy” and “synergetic approach”. At the same time, synergetics is considered as a promising way to master a non-linear situation, which helps in the conditions of unstable
social development to find new actions aimed at improving the educational process. The extrapolation of these ideas to the field of musical and pedagogical education allowed us to conclude that in the process of special education a synergistic approach can be realized through differences in the sequence of studying
educational material, the variability of its content in its complexity, and orientation in the educational process on the creative and projective activities of each student. The use of design as a way of self-organization of the cognition process helps to compensate for the decrease in the volume of classroom information for students,
to gain experience in communicative skills using in different types of educational activities. This allows each student to discover their creative potential, learn new methods of pedagogical influence, and master deep pedagogical knowledge. Thus, synergetics acts as a methodological basis for the pedagogy of art, and the use
of its principles in the pedagogical field makes it possible to comprehend the processes common to all types of art, recognize new meanings in them, and understand the prospects for the development of new pedagogical thinking.
