Національна самобутність пісенної лірики українських поетів-романтиків перших десятиліть ХІХ століття

Abstract

У статті розглядається питання самобутності пісенної лірики українських поетів-романтиків перших десятиліть ХІХ століття. Співставлення одномотивних текстів, порівняння їх зовнішньої та внутрішньої структурованості, специфічності образних систем дозволили виділити характерні для українського романтизму відмінності. Порівняльний аналіз текстів насамперед М. Петренка та М.Лермонтова дав можливість простежити за зовнішньою та внутрішньою структурованістю, специфічністю українських текстів. Дослідження поезій В. Забіли та їх використання композитором М. Глінкою дозволило виділити ті фольклорні особливості потрактування любовного мотиву, які привернули увагу родоначальника російської класичної музики першої половини ХІХ століття. У статті виділене питання про особливості проекції мотивів сирітства та нещасливого кохання, поєднання його із загальноприйнятним мотивом світової самотності романтичного героя – з одного боку, та фольклорно-пісенними аспектами поетичної реалізації – з другого, що надає українським текстам особливого звучання, наближає їх до вітчизняного соціуму тої доби, з його болючими проблемами.

The article deals with the originality of the song lyrics of Ukrainian romantic poets of the first decades of the 19th century. Comparison of monotonous texts, comparison of their external and internal structure, specificity of imagery systems made it possible to distinguish distinctive features of Ukrainian romanticism. The purpose of the work is to analyse the genre originality of the lyrics of M. Petrenko and V. Zabila. Illuminate the aesthetic principles and characteristic features of authors’ poetics; applying the methods of comparative analysis, to explore the difference, to distinguish the features of the originality of the lyrics of domestic romantic poets, to characterize their songs and romances as genres of vocal-instrumental art of the XIX century. in the context of the development of national and foreign art. The comparative analysis of the texts, above all by M. Petrenko and M. Lermontov, made it possible to trace the external and internal structure and specificity of the Ukrainian texts. The study of V. Zabila’s poetry and their use by the composer M. Glinka made it possible to highlight the folklore peculiarities of the interpretation of the love motive, which attracted the attention of the founder of Russian classical music of the first half of the 19th century. The article highlights the peculiarities of projection of orphan motives and unhappy love, combining it with the common motive of world loneliness of a romantic hero – on the one hand, and folk-song aspects of poetic realization – on the other, which gives the Ukrainian texts a special sound, brings them closer to the society of that day, with its painful problems.