Стаття присвячена розгляду філософсько-культурологічного виміру творчості Тараса Шевченка. Звернена увага на емоційно-почуттєве сприймання поетом дійсності, яке відображає його модель художнього Всесвіту. Показано, що його поетична творчість органічно пов’язана з переходом мотивів і героїв між зовнішнім і внутрішнім шарами Всесвіту. Наголошено на причинах переходу поета до універсальних вимірів реальності, до репрезентації духовних цінностей, до повернення до самого себе.
The article is devoted to the consideration of the philosophical and cultural dimension of Taras Shevchenko's work. Attention is drawn to the emotional and sensory perception of the poet of reality, which reflects his model of the artistic universe. His poetic work is shown to be organically linked to the transition of motifs and heroes between the outer and inner layers of the universe. The reasons for the transition of the poet to universal dimensions of reality, to the presentation of spiritual values, to returning to oneself, are emphasized.
