У статті розглянуто роль вказівних займенників у реалізації текстової категорії зв‘язності. Схарактеризовано спосіб оформлення анафоричних зв‘язків і дейктичної вказівки за участі демонстративів. Окреслено умови, коли вказівні займенники можуть функціонувати у тексті як автономні та неавтономні форми. Виокремлено антецеденти субстантивних вказівних займенників: одиниці непредикативної природи, одиниці предикативного статусу та поліпредикативні структури. Проаналізовано стилістичне навантаження вказівних займенників паралельно із виконанням функції реалізаторів текстової категорії зв‘язності.
The role of pointing pronouns in the implementation of the textual connectivity category is discussed in the article. There is a way of making anaphoric connections and actually demonstrating them. The conditions for the index pronouns to function in the text as autonomous and non-autonomous forms are outlined. Antecedents of substantive pointing pronouns are distinguished: units of unpredictable nature, units of predicative status, and polypredicative structures. The stylistic loading of pointing pronouns is analyzed in parallel with the implementation of the function of text connectivity implementers.
