Лінгвальний образ серця як виразника психоемоційного стану людини в художньому тексті (на матеріалі творів М. Коцюбинського)

Abstract

У сучасній лінгвістиці актуальними є дослідження, які презентують антропоцентричний підхід до інтерпретації мовних феноменів, із-поміж яких чисельними є праці, де описано мовні засоби оприявнення духовного світу людини. У цій статті розглянуто специфіку використання соматизму серце як мовного засобу відображення психоемоційного стану людини у художньому дискурсі М. Коцюбинського. З‘ясовано, що письменник активно вдавався до образу серця як вмістилища людських почуттів, настроїв, переживань. Лексема серце слугує для розкриття психічного стану героїв творів, опису їхніх емоцій, викликаних різними чинниками. Емоційний світ героїв М. Коцюбинського постає через описи відчуттів у серці: болю, легкості, важкості, холоду, тепла. У творах письменника виявлено розгалужені дієслівні ряди на позначення особливостей серцебиття, зумовлених певним емоційним станом: калатати, колотити, тріпатись, битись; на позначення руху, фізичної дії: шарпати, хапати, ухопити, вхопити, шарпати, обвиватись, відійти тощо, за допомогою яких описано проникнення емоцій в серце людини. М. Коцюбинський змальовує емоційний стан людини через персоніфікований образ серця. У складі словосполучень із соматизмом серце письменник передає різноманітні характеристики психоемоційного стану: силу емоцій, їхню динаміку, наростання, спад, тривале перебування в певному емоційному стані. У статті акцентовано на використанні епітетів та порівнянь, які увиразнюють виражальний потенціал образу серця та деталізують описи відчуттів та проявів емоцій. Для ідіостилю М. Коцюбинського характерно активне вживання фразеологізмів із лексемою серце.

In modern linguistics, studies presenting an anthropocentric approach to the interpretation of linguistic phenomena are relevant. Among them there are numerous works describing linguistic means of perceiving the spiritual world of man. This article examines the specificity of the use of somatism heart as a linguistic means of reflecting a person's psycho-emotional state in M. Kotsiubynsky‘s artistic discourse. The article mentions that the writer actively resorted to the image of heart as a repository of human feelings, moods, and experiences. The lexeme heart serves to reveal the mental state of the heroes of works, to describe their emotions caused by various factors. The emotional world of M. Kotsiubynsky‘s characters emerges through descriptions of feelings in the heart: pain, lightness, heaviness, cold, warmth. The works of the writer revealed extensive verbal series to indicate the characteristics of the heartbeat, caused by a certain emotional state: to beat, to tremble; to denote movement, physical action: to sniff, to grasp, to shake, to twist, to depart, etc., by which the penetration of emotions into the human heart is described. M. Kotsiubynsky depicts the emotional state of a person through a personalized image of the heart. Included in the phrases with somatism, the writer gives various characteristics of the psycho-emotional state: the power of emotions, their dynamics, growth, decline, long stay in a certain emotional state. The article focuses on the use of epithets and comparisons that express the expressive potential of the heart image and detail descriptions of feelings and emotional expressions. M. Kotsiubynsky‘s idiostyle is characterized by active use of phraseologisms with the lexeme heart.