Стаття присвячена формуванню готовності майбутніх учителів фізичної культури до запровадження здоров’язбережувальних технологій. З’ясовано, що проблема здоров’язбереження в педагогічній теорії і практиці уможливлює виокремлення низки суперечностей: між посиленням вимог суспільства до освітнього процесу та реальним станом використання здоров’язбережувальних технологій у закладах освіти, між потребою професійної готовності до використання сучасних оздоровчих технологій і відсутністю належного науково-методичного забезпечення цього процесу. Проаналізовано особливості формування структури готовності майбутніх учителів фізичної культури до реалізації здоров’язбережувальних технологій, яку ми розглядаємо як психічний стан, що охоплює: операційну, функціональну, особистісну готовність. Обґрунтовано, що готовність студента до майбутньої здоров’язбережувальної діяльності повинна складатися з компонентів, які перебувають у єдності та у взаємозв’язку, а саме: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного й рефлексивного. Отримані дані спонукали до впровадження практичного спецкурсу з нетрадиційних систем оздоровлення, що підвищило якість знань й умінь студентів, дало змогу апробувати їх під час педагогічної практики і визначити дієві зрушення в компонентах готовності майбутніх учителів фізичної культури до реалізації здоров’язбережувальних технологій у майбутній професійній діяльності.
Статья посвящена формированию готовности будущих учителей физической культуры к внедрению здоровьезберегающих технологий. Выяснено, что проблема здоровьезбережения в педагогической теории и практике выделяет ряд противоречий: между усилением требований общества к учебному процессу и реальным состоянием использования здоровьезберегающих технологий в учебных заведениях, между потребностью профессиональной готовности к использованию современных оздоровительных технологий и отсутствием надлежащего научно-методического обеспечения этого процесса. Проанализированы особенности формирования структуры готовности будущих учителей физической культуры к реализации здоровьезберегающих технологий, которую мы рассматриваем как психическое состояние, предполагающее операционную, функциональную, личностную готовность. Обосновано, что готовность студента к будущей здоровьезберегающей деятельности должна состоять из компонентов, которые находятся в единстве и во взаимосвязи, а именно: мотивационного, когнитивного, деятельностного и рефлексивного. Полученные данные позволили внедрить практический спецкурс по нетрадиционным системам оздоровления, что дало возможность повысить качество знаний и умений студентов, апробировать их во время педагогической практики и определить действенные сдвиги в компонентах готовности будущих учителей физической культуры к реализации здоровьезберегающих технологий в будущей профессиональной деятельности.
The article is devoted to the problem of forming the readiness of future teachers of physical culture to introduce health-saving technologies. It was found out that the problem of health preservation in pedagogical theory and practice makes it possible to distinguish between a number of contradictions: between the increasing requirements of society to the educational process and the real state of using health-saving technologies in educational institutions, between the need for professional readiness for the use of modern health technologies and the lack of proper scientific and methodological support of this process. Educational process in pedagogical institutions of higher education is aimed primarily at the implementation of educational tasks related to knowledge about the expansion of functional capabilities of the body of different groups of the population by means of physical education. Ensuring the professional readiness of the teacher of physical culture and its regulation is impossible without understanding the content of professional activity. The structure of readiness of future teachers of physical culture for the realization of health-saving technologies is determined, which we consider as a mental state, covering: operational, functional, personal readiness. It is substantiated that the readiness of a student for future health-saving activity should consist of components that are in unity and in a relationship, namely: motivational, cognitive, activity and reflexive. The motivation component of the future teachers of physical culture for the introduction of health-saving technologies covered the population, which constitute a positive personality motivation and allow it to realize the need for restoration and preservation of students' health in the further professional activity. The cognitive component of the readiness of future teachers of physical culture for the implementation of healthcare-saving technologies was manifested in theoretical knowledge of health, health culture, methods of recovery, knowledge of the state of personal health. The active component allowed students to efficiently organize their activities without overloads, apply methods of recovery, adhere to a healthy lifestyle and consciously associate themselves with professional activities. The reflexive component of the readiness of future teachers of physical culture for the implementation of healthcare-saving technologies was manifested through an analysis of the psychophysiological capabilities of students, the causes and consequences of their actions, and showed the students' self-reflection of reflexive processes regarding the degree of development of professional creativity and the ability to innovate, self-knowledge and self-realization. It is analyzed that traditional methods of organizing educational process of students don’t allow solving a problem. The obtained data led to the introduction of a practical special course on non-traditional systems of healing, which increased the quality of knowledge and skills of students, made it possible to test them during the pedagogical practice and to determine the effective changes in the components of the readiness of future teachers of physical culture to implement health-saving technologies in future professional activities. So, the formation of the readiness of future teachers of physical culture for the implementation of healthcare-saving technologies involves the creation and implementation of a holistic scientific and pedagogical impact due to the expansion of the content of healthcare-saving technologies in separate sections of vocational and practical disciplines.
