Визначення автентичності рухових тестів у фізичному вихованні молодших школярів

Abstract

В роботі обговорюється проблема використання кращих рухових тестів у фізичному вихованні молодших школярів, що дозволяє наблизити навчальний процес України до Європейских стандартів. Пропонується необхідний алгоритм доведення автентичності тесту, а саме – інформативності та надійності. Ступінь інформативності повинна визначатися кількісно на основі дослідних даних (так звана емпірична інформативність) і якісно на основі змістовного аналізу ситуації (змістовна або логічна інформативність). Емпірична інформативність (у випадку, коли існує вимірювальний критерій). Ідея визначення емпіричної інформативності складається з того, що результати тесту зрівнюють з деякими критеріями. Для цього розраховують коефіцієнт кореляції між критерієм і тестом (такий коефіцієнт називають коефіцієнтом інформативності і позначають - Rх/у чи Rd. Надійністю тестів називають ступенем співпадання результатів при повторному тестуванні одних і тих же людей (або других об’єктів) в однакових умовах. В ідеалі один і той же тест, пристосований до тих же досліджуваних в тих же умовах, повинен дати однакові результати (якщо стан досліджуваного не змінився). Але навіть при дуже суворій стандартизації випробувань та вірній апаратурі результати тестування змінюються від спроби. Результати тестування завжди декілька вар’їрують, тобто коли має місце так званий тренд, тобто систематичне підвищення або пониження результатів від спроби до спроби. У цьому випадку використовують складні методи оцінки надійності (у цій роботі вони не розглядаються). Таким чином, стабільність тесту легше довести коли тренд відсутній (2, 3, 6, 7). Для цього використовується однофакторний дисперсійний аналіз з розрахунком внутрішньокласового коефіцієнту кореляції - K розр.

В работе обсуждается проблема использования лучших двигательных тестов в физическом воспитании младших школьников, которая позволяет приблизить образовательный комплекс Украины к европейским стандартам. Предлагается необходимый алгоритм, доказывающий аутентичность теста, а именно – информативность и надежность. Степень информативности определялась количественно на основе данных исследований (так называемая эмпирическая информативность) и качественно на основе содержательного анализа ситуации (информативная или логическая информация). Эмпирическая информативность (в случае наличия измерительного критерия). Идея определения эмпирической информатики состоит в том, что результаты теста (на основе анализа природы связи) сравнивались на предмет взаимосвязи с количественным критерием. Для этого рассчитывался коэффициент корреляции между критерием и тестом (такой коэффициент называется коэффициентом информативности и обозначается Rх/у или Rd.). Надежностью тестов называется степень совпадения результатов при повторном тестировании одних и тех же людей (или Другие объекты) в тех же условиях. В идеале тот же тест, адаптированный к тому же изучаемому в тех же условиях, должен давать те же результаты (если исследуемое состояние не изменилось). Но даже при очень строгой стандартизации тестирования и правильном оборудовании результаты испытаний варьируются от попыток. Результаты теста всегда несколько отличаются, то есть, когда есть так называемая тенденция тренда – систематическое увеличение или уменьшение результатов от попытки к попытке. В этом случае используются сложные методы оценки надежности (они не учитываются в этой работе). Таким образом, стабильность теста легче доказать, когда тренд отсутствует (2, 3, 6, 7). Для этого используется однофакторный анализ диспергирования с расчетом внутриклассового коэффициента корреляции K розр. (1-7).

The paper discusses the problem of using the best motor tests in the physical education of primary school students, which allows us to bring the educational complex of Ukraine closer to European standards. The necessary algorithm is proposed to prove the authenticity of the test, namely, information content and reliability. The degree of informative and reliable was determined quantitatively on the basis of research data (the so-called empirical informative) and qualitatively on the basis of a meaningful analysis of the situation (informative or logical information). Empirical informative (when there is a measurement criterion). The idea of determining empirical informatics is that the test results (based on an analysis of the nature of the connection) were compared for their relationship with a quantitative criterion. For this, the correlation coefficient between the criterion and the test was calculated (such a coefficient is called the coefficient of information content and is denoted by Rх/у or Rd). Reliability of tests is the degree to which the results coincide when re-testing the same people (or other objects) under the same conditions. Ideally, the same test, adapted to the same test under the same conditions, should give the same results (if the test condition has not changed). But even with very strict standardization of testing and the right equipment, test results vary from attempts. The test results are always slightly different, that is, when there is a so-called tendency trend – a systematic increase or decrease in results from attempt to attempt. In this case, complex methods for assessing reliability are used (they are not taken into account in this work). Thus, the stability of the test is easier to prove when the trend is absent (2, 3, 6, 7). For this, a one-way analysis of dispersion is used with the calculation of the intra-class correlation coefficient K розр. (1-7).