Современный подход к паспортизации контингента занимающегося спортивными танцами на этапе начальной подготовки на основе филогенетической обусловленности развития соматотипа

Abstract

На данном этапе развития спорта высших достижений во многих видах спорта наблюдается омоложение. Особенно это заметно в таких направлениях как: гимнастика, фигурное катание, спортивные танцы. Начальный возраст юных спортсменов уже стартует с 4-5 летнего возраста. И к моменту достижения ими 10-12 летнего возраста возникает вопрос достижения максимально возможного спортивного результата. В спортивных танцах важным является вопрос подбора партнеров максимально подходящих для достижения высших спортивных наград. Грамотно подобранная пара с учетом антропометрических, физических, функциональных и психологических показателей способна давать наивысший результат, как на начальном этапе подготовки, так и в многолетнем периоде функционирования пары. Данная проблема до настоящего времени во многом остается не достаточно изученной [5]. Многие тренеры при подборе партнеров часто пользуются методом педагогического наблюдения. Но даже при наличии огромного опыта практической работы не всегда достигается точный долгосрочный прогноз развития согласованности партнера и партнерши в течение нескольких лет. Чаще возникает ситуация, когда в «станцованной» паре партнер или партнерша перерастает, и пара уже не смотрится гармонично. Такие ситуации требуют более точных научных знаний о морфофункциональном развитии человека. Это, прежде всего, необходимо осуществлять на начальном этапе отбора и с достаточной точностью определить соматотипы партнеров, а также заложенные возможности нормального развития или предрасположенность к морфо-функциональным отклонениям [3].

На даному етапі розвитку спорту вищих досягнень в багатьох видах спорту спостерігається омолодження. Особливо це помітно в таких напрямках як: гімнастика, фігурне катання, спортивні танці. Початковий вік юних спортсменів стартує вже з 4-5 річного віку. І до моменту досягнення ними 10-12 річного віку виникає питання досягнення максимально можливого спортивного результату. У спортивних танцях важливим є питання підбору партнерів максимально підходять для досягнення вищих спортивних нагород. Грамотно підібрана пара з урахуванням антропометричних, фізичних, функціональних і психологічних показників здатна давати найвищий результат, як на початковому етапі підготовки, так і в багаторічному періоді функціонування пари. Дана проблема до теперішнього часу багато в чому залишається не достатньо вивченою [5]. Багато тренерів при підборі партнерів часто користуються методом педагогічного спостереження. Але навіть при наявності величезного досвіду практичної роботи не завжди досягається точний довгостроковий прогноз розвитку узгодженості партнера і партнерки протягом декількох років. Частіше виникає ситуація, коли в «станцованій» парі партнер або партнерка переростає, і пара вже не виглядає гармонійно. Такі ситуації вимагають більш точних наукових знань про морфофункциональном розвитку людини. Це, перш за все, необхідно здійснювати на початковому етапі відбору і з достатньою точністю визначити соматотипы партнерів, а також закладені можливості нормального розвитку або схильність до морфо-функціональних відхилень [3].

At this stage in the development of high-performance sports, rejuvenation is observed in many sports. This is especially noticeable in such areas as: gymnastics, figure skating, dance sport. The initial age of young athletes already starts from 4-5 years of age. And by the time they reach 10-12 years of age, the question arises of achieving the highest possible sports result. In sports dancing, the important issue is the selection of partners who are most suitable for achieving the highest sports awards. A well-chosen pair, taking into account anthropometric, physical, functional and psychological indicators, is able to give the highest result, both at the initial stage of preparation, and in the long-term period of functioning of the pair. This problem to date remains largely insufficiently studied [5]. Many trainers often use the method of pedagogical observation when selecting partners. But even with vast experience in practical work, an accurate long-term forecast for the development of the coordination of a partner and a partner over several years is not always achieved. More often the situation arises when in the “danced” pair the partner or partner outgrows, and the couple no longer looks harmonious. Such situations require more accurate scientific knowledge about the morphofunctional development of human. First of all, it is necessary to carry out at the initial stage of selection and with sufficient accuracy to determine the somatotypes of partners, as well as the inherent possibilities of normal development or a predisposition to morphological and functional deviations [3].