У статті за допомогою аналізу та узагальнення спеціальної літератури обґрунтовуються передумови застосування у фізичному вихованні студентів різновидів їхньої тілобудови як способу розподілу на однорідні за морфофункціональним станом групи. Показано, що певний тип тілобудови (екто-, мезо- й ендоморфний) має характерні морфологічні та функціональні ознаки, що обумовлені спадковою специфікою ендокринних реакцій та обмінних процесів. Для визначення соматотипу найрозповсюдженим і практичним у використанні є методика Шелдона у модифікації Піньє. Означена проблема має істотне значення для теорії й практики фізичного виховання, зокрема, для студентів. Це пояснюється об’єктивною необхідністю перебудови навчального процесу з фізичного виховання з метою підвищення його ефективності на основі врахування соматотипологічних морфофункціональних можливостей кожного студента й відповідних особливостей фізичних здатностей, нахилів та інтересів.
В статье с помощью анализа и обобщения специальной литературы обосновываются предпосылки применения в физическом воспитании студентов разновидностей их телосложения как способа деления на однородные по морфофункциональному состоянию группы. Показано, что определенный тип телосложения (экто-, мезо- и эндоморфный) имеет характерные морфологические и функциональные признаки, обусловленные наследственной спецификой эндокринных реакций и обменных процессов. Для определения соматотипа самой распространенной и практичной в использовании является методика Шелдона в модификации Пинье. Данная проблема имеет существенное значение для теории и практики физического воспитания, в частности, для студентов. Это объясняется объективной необходимостью перестройки учебного процесса по физическому воспитанию с целью повышения его эффективности на основе учета соматотипологических морфофункциональных возможностей каждого студента и соответствующих особенностей физических способностей, склонностей и интересов.
Using the analysis and generalization of special literature, the paper substantiates the prerequisites for the use of varieties of body types as an approach for dividing the students into groups homogeneous in the morphofunctional status in the physical education process. It was shown that every body type (ecto-, meso-, or endomorphic) possesses characteristic morphological and functional features due to the hereditary specificity of endocrine reactions and metabolic processes. The most common and practical technique to identify the somatotype is the Sheldon technique modified by Pignet. This problem is essential for the theory and practice of physical education, in particular for students. This is explained by the objective necessity for restructuring the educational process in physical education in order to increase its effectiveness on the basis of taking into account the somatotypological morphofunctional capabilities of each student and the corresponding characteristics of physical abilities, propensities, and interests.
