В статье анализируется специфика концепции жизни и смерти в лирикофилософской прозе И. Тургенева и И. Бунина с точки зрения типологических связей русских писателей; подчеркиваются трагическая неразрешенность и двойственность позиции художников в осознании смысла человеческой жизни и смерти в контексте экзистенциальных проблем бытия.
У статті аналізується специфіка концепції життя та смерті в ліричнофілософській прозі І. Тургенєва та І. Буніна з погляду типологічних зв’язків російських письменників; підкреслюються трагічна нерозв’язність і подвійність позиції митців в осмисленні смислу людського життя і смерті у контексті екзистенціальних проблем буття.
This article analyses the peculiarities of the idea of life and death in the Turgenev’ and Bunin’s lyrical and philosophical prose from the point of view the Russian writers’ typological connections; emphases a tragic insolubility and duality of the writer’s opinion about sense of human life and death in the context of the existential problems.